Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує
Що є виробами медичного призначення та лікарськими засобами з метою застосування РРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу тридцять шостого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, вироби медичного призначення (медичні вироби) – будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.
Абзацом другим ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» (із змінами та доповненнями) встановлено, що лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.
Платникам акцизного податку, які здійснюють виробництво, оптову, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Порядок видачі та припинення дії ліцензій, зокрема, на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального визначений Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Відповідно до п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до 01 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817.
Податковий комплаєнс: системна основа справедливого адміністрування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Один із ключових напрямів трансформації податкової служби – це впровадження експериментального проєкту з управління податковими ризиками, відомого також як комплаєнс-ризики. Цей проєкт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 і реалізується в рамках Національної стратегії доходів до 2030 року.
Проєкт передбачає поступове впровадження міжнародних стандартів управління податковими ризиками у щоденну роботу органів ДПС. Основна мета – не контроль заради контролю, а підвищення добровільності виконання податкових обов’язків та зниження адміністративного навантаження на добросовісний бізнес.
Відповідно до Податкового кодексу України, комплаєнс – це система дій та процедур, які забезпечують:
своєчасну реєстрацію платника податку;
подання податкової звітності;
достовірне декларування зобов’язань;
повну та вчасну сплату податків.
Ці базові обов’язки платника формують чотири основні напрями, за якими здійснюється аналіз комплаєнс-ризиків.
Реалізація експериментального проєкту з управління комплаєнс-ризиками – це інвестиція в ефективне адміністрування, аналітичне мислення та партнерство між державою та бізнесом.
Що є виробами медичного призначення та лікарськими засобами з метою застосування РРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу тридцять шостого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, вироби медичного призначення (медичні вироби) – будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.
Абзацом другим ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» (із змінами та доповненнями) встановлено, що лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.
Про максимальний розмір доходу для нарахування єдиного внеску у 2026 році
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що статтею 32 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено: у 2026 році розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць, на яку нараховується єдиний внесок, визначеної Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), дорівнює:
- для максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць (крім доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу), починаючи з 01 січня 2026 року – двадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом;
- для максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу, починаючи з 01 січня 2026 року – п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Обмеження, які встановлені щодо продажу пива (крім безалкогольного) та деяких інших підакцизних товарів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст. 71 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із мінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817).
Зокрема, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння:
особами, які не досягли 18-річного віку;
особам, які не досягли 18-річного віку.
Забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння:
у приміщеннях та на територіях закладів освіти, закладів охорони здоров’я (крім ресторанів, розміщених на території санаторіїв);
у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами (продукцією) дитячого асортименту або спортивними товарами (продукцією), а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);
з торгових автоматів;
на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);
поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);
рук, лотків;
у споживчих упаковках, що містять менше/більше 20 сигарет, сигарил чи цигарок;
у місцях торгівлі, не визначених для торгівлі такими товарами (продукцією).
Забороняється продаж будь-яких товарів (продукції) дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби, електронні сигарети, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
На час проведення масових заходів сільські, селищні, міські ради в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, куріння тютюнових виробів, використання електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
Якщо у продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння або в особи, яка здійснює доставку таких товарів, виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, такий продавець чи особа, яка здійснює доставку, зобов’язані звернутися до покупця з вимогою пред’явити паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, або посвідчення водія, або інший документ, що підтверджує його вік, або їх електронні копії, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
У разі відмови покупця надати один із документів, передбачених ст. 71 Закону № 3817, продаж чи передання такій особі пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння забороняється.
Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється виключно ліцензіатам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Продаж вин з додаванням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних власного виробництва ординарних та марочних на розлив з тари місткістю від 50 літрів до 600 літрів дозволяється суб’єктам господарювання первинного та змішаного виноробства виключно за місцем виробництва, яке внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Річний обсяг продажу вин (виноматеріалів оброблених) на розлив такими суб’єктами господарювання не може перевищувати 20 відс. річного обсягу вироблених виноматеріалів.
За якими кодом бюджетної класифікації сплачуються штрафні (фінансові) санкції за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО та/або ПРРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) затверджено Класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, зокрема, для сплати штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначений код 21080900.
Нагадуємо, що реквізити бюджетних рахунків містяться на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.
Реєстрацію платника єдиного податку четвертої групи анульовано за ініціативою контролюючого органу: з якого періоду платник повторно може бути включений до четвертої групи платників ЄП?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.9 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
Сільськогосподарські товаровиробники (юридичні особи) для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року документи, перелік яких визначено у п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з п. 298.2 ст. 298 ПКУ, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
Підпунктом 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ визначено, що сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Норми п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.
Згідно з п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву (п.п. 1 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків (п.п. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ та п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (п.п. 5 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» щодо платників четвертої групи – в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення (п.п. 8 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п.п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розд. II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення (абзац другий п. 299.11 ст. 299 ПКУ).
Отже, якщо сільськогосподарському товаровиробнику (юридичній особі) було анульовано за ініціативою контролюючого органу реєстрацію платника єдиного податку четвертої групи на підставі рішення контролюючого органу, яке надано такій особі у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку, то з 01 січня наступного року сільськогосподарський товаровиробник (юридична особа) може бути повторно включена до четвертої групи платників єдиного податку, за умови відповідності вимогам п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ та подання до контролюючого органу не пізніше 20 лютого податкової звітності, передбаченої п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Щодо отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 12 прим. 1 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок № 440) неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) можуть звернутися до контролюючого органу із Запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Запит про отримання витягу з Реєстру (далі – Запит) за формою згідно з додатком 3 подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації. Усі розділи запиту підлягають заповненню.
У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.
Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.
Неприбуткові організації можуть подати до контролюючого органу запит про отримання витягу з Реєстру засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
За запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру (далі – Витяг) за формою згідно з додатком 4, який містить відомості про неприбуткову організацію, визначені п. 11 Порядку № 440, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі за формою згідно з додатком 5. Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.
У разі подання в електронному вигляді запиту на отримання витягу з Реєстру контролюючий орган у строк, визначений в абзаці шостому п. 12 прим. 1 Порядку № 440, надсилає витяг із Реєстру на адресу електронної пошти, з якої надійшов запит, з накладенням електронної печатки контролюючого органу.
Для обрання способу отримання Витягу заповнюється поле «Спосіб отримання витягу». При цьому в залежності від способу подання Запиту проставляється позначка «х» або «+».
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб розміщені електронні форми Запиту та Витягу за ідентифікаторами:
J1305001 – Запит;
J1405001 – Витяг.
У разі подання Запиту в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» у полі «Спосіб отримання витягу» проставляється позначка «електронною поштою (у разі подання Запиту засобами електронного зв’язку)».
Відповідь на Запит (Витяг або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі) представник неприбуткової організації чи уповноважена на це особа отримує на адресу електронної пошти з якої надійшов Запит.
У разі подання Запиту в паперовому вигляді безпосередньо до контролюючого органу або при надсиланні поштою проставляється позначка «безпосередньо у контролюючому органі (у разі подання Запиту іншими способами)».
При цьому відповідь (Витяг або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі) на Запит вручається представнику неприбуткової організації чи уповноваженій на це особі в контролюючому органі до якого подано Запит.
Отже, представник неприбуткової організації чи уповноважена на це особа не може отримати Витяг у паперовому вигляді, якщо запит надіслано через Електронний кабінет, оскільки положенням п. 12 прим. 1 Порядку № 440 передбачено надсилання Витягу на адресу електронної пошти з якої надійшов Запит.
Порядок формування податкового кредиту з ПДВ при ввезенні на митну територію України безоплатно отриманих товарів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
Відповідно до п. 190.1 ст. 190 ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Базою оподаткування для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, що ввозяться на митну територію України, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ.
Таким чином, ПДВ, сплачений при розмитненні ввезених на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання, включається до складу податкового кредиту платника податку на підставі належним чином оформленої митної декларації.
При цьому платник податку згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету за видобування кам’яного вугілля надійшло понад 99,3 млн грн рентної плати
У січні – червні 2026 року платники Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля сплатили до загального фонду державного бюджету понад 99,3 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу (далі – ПКУ) за умови дотримання платником податків вимог ст. 49 ПКУ посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За умови дотримання вимог, встановлених ст.ст. 48 і 49 ПКУ податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:
за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (п.п. 49.9.1 п. 49.9 ст. 49 ПКУ);
у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог п. 49.11 ст. 49 ПКУ не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених п. 49.9 ст. 49 ПКУ, не надсилає його платнику податків у встановлений ст. 49 ПКУ строк (п.п. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 ПКУ).
Разом з тим слід зазначити, що на примірнику податкової звітності, що залишається у платника податків і був наданий, за його бажанням проставляється штамп «ОТРИМАНО».
До якого бюджету сплачується податковим агентом ПДФО, що нараховується на дохід фізособи від надання нею в оренду рухомого, нерухомого майна?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Стаття 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) регулює порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до бюджету.
Згідно з п. 168.4 ПКУ ПДФО, утриманий з доходів резидентів (нерезидентів), підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).
Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до частини другої ст. 64 БКУ ПДФО (крім податку, визначеного абзацом п’ятим частини другої ст. 64 БКУ), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
ПДФО, нарахований, зокрема податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) (абзац п’ятий частини другої ст. 64 БКУ).
Враховуючи викладене, податковий агент (юридична особа, її відокремлений підрозділ), що нараховує (виплачує) дохід фізичній особі за надання нею в оренду рухомого, нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки Державної казначейської служби України.
Платник ЄП, який не є платником ПДВ, за добровільним рішенням переходить на загальну систему оподаткування: термін подання заяви за формою № 1-ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.
Згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.
Чи можна через Електронний кабінет подати Заяву/отримати Довідку про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 219.
Порядок визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п. 1 Порядку).
Довідка видається безоплатно у паперовій або електронній формі на підставі Заяви про видачу довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява) (п. 3 Порядку).
Згідно з п. 4 Порядку Заява подається до відповідного контролюючого органу безпосередньо нерезидентом або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або уповноваженою ним особою, яка має підтвердити свої повноваження.
Заява має бути подана українською мовою у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з урахуванням вимог, визначених ст. 42 глави 1 розд. II Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 5 Порядку визначено, що Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за підписом керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) протягом 5 робочих днів від дати одержання Заяви нерезидента або уповноваженої ним особи у порядку, визначеному ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ.
Для формування та надсилання документів в електронній формі платники можуть використовувати обране на власний розсуд програмне забезпечення, зокрема інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою «хмарного» кваліфікованого електронного підпису (у т. ч. Дія.Підпис).
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платнику подати Заяву в електронному вигляді у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ до відповідного органу ДПС.
Датою подання Заяви є дата реєстрації листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено.
Інформацію щодо реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у режимі «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Отримати Довідку або обґрунтовану відмову у її видачі можна безпосередньо в органі ДПС, до якого подано Заяву, поштою або через приватну частину Електронного кабінету (режим «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи») в залежності від обраного способу отримання Довідки, який зазначений у поданій Заяві.
Яким чином сплачується ПДФО при наданні нерухомості в оренду на території України, що належить фізичній особі – нерезиденту?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.
Доходи, зазначені у п.п. 170.1.3 п. 170.3 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.
Форма і зміст фіскального чека повинні відповідати встановленим законодавством вимогам
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО (далі – ПРРО) чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 1 розд. I Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами) (далі – Положення № 13), форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов’язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими надавачами платіжних послуг та їх комерційними агентами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів мають відповідати вимогам Положення № 13.
До уваги резидентів Дефенс Сіті!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: який порядок та терміни подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств платником податку – резидентом Дефенс Сіті, прибуток якого звільняється/не звільняється від оподаткування, та який до набуття такого статусу застосовував квартальний або річний базовий звітний період, інформує.
Платник податку на прибуток підприємств – резидент Дефенс Сіті, який до набуття такого статусу використовував квартальний або річний базовий звітний (податковий) період та подав заяву про звільнення від оподаткування прибутку, повинен з першого числа кварталу, наступного за поданням такої заяви застосовувати квартальний базовий звітний (податковий) період. Такий платник зобов’язаний подати Декларацію, яка розраховується наростаючим підсумком за календарні квартал, півріччя, три квартали, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, та Декларацію, яка розраховується наростаючим підсумком за календарний рік, протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Якщо платник податку на прибуток підприємств отримав статус резидента Дефенс Сіті, але не подав заяву про звільнення від оподаткування прибутку, то такий платник оподатковується на загальних підставах. При цьому, якщо річний дохід такого платника від будь-якої діяльності (за вирахування непрямих податків) за минулий рік перевищує 40 млн грн, то податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Якщо такий дохід не перевищує 40 млн грн, то платник застосовує річний податковий (звітний) період, який починається з 01 січня по 31 грудня поточного звітного року.
Майже 9,2 млрд грн - внесок платників Дніпропетровщини до спеціального фонду держбюджету
Протягом перших двох кварталів 2026 року збір платежів до спеціального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини склав майже 9,2 млрд гривень. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження зросли на понад 2,1 млрд грн, або на 30,5 відс., порівняно з січнем – червнем 2025 року.
Нагадуємо, що для сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та інших платежів платники мають можливість використовувати єдиний рахунок.
Єдиний рахунок значно спрощує процес сплати податкових зобов’язань: замість багатьох платежів, платник може здійснити один на загальну суму. Це економить час і зменшує витрати на формування платіжних документів.
Для цілей ПКУ внесення (перерахування, надходження, сплата, зарахування) коштів платником податку на єдиний рахунок у випадках, передбачених ст. 351 ПКУ, вважається внесенням (перерахуванням, надходженням, сплатою, зарахуванням) коштів таким платником податку до бюджету.
Обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений ст. 351 ПКУ, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом України «Про платіжні послуги».
Датою сплати грошових зобов’язань з податків, зборів, платежів та єдиного внеску платниками, які використовують єдиний рахунок, є дата зарахування коштів на єдиний рахунок.
Довідково: п. 14.3. ст. 14, п. 35.2 ст. 35, абзац перший п. 351.1 ст. 351 Податкового кодексу України (ПКУ).
Від сплати яких податків і зборів звільняються юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до підпунктів 1, 3, 4 та 5 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
- податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;
- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи;
- податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
- рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
Поряд з цим, абзацом другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ визначено, що суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
Юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи є платниками податку з доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).
В Криворізькій ДПІ фахівці провели сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальний питань оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.
В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.
Питання були стосовно отримання податкової знижки, реквізитів рахунків для сплати платежів, звільнення від податкових зобов'язань мобілізованих ФОПів та ветеранів, отримання адміністративних послуг в ЦОП, правил оформлення трудових відносин з найманими працівниками, а також запитували про роботу онлайн-пункту Офісу податкових консультантів та інше.
Нагадали про безбарьєрність отримання послуг в податкових органах, Національну стратегії доходів до 2030 року та систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).
На всі поставлені питання були надані роз’яснення в межах чинного законодавства
Коментар: Оформлення податкової знижки через портал «Дія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.
Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Позднякова надала коментар представникам газети «Весь Кривий Ріг» про оформлення податкової знижки через портал «Дія».
Громадяни мають право скористатись податковою знижкою за витратами, понесеними у 2025 році, по 31 грудня 2026 року (включно).
Цифровізація податкових сервісів створює безперервний цифровий канал комунікації з податковими органами, перетворюючи державні послуги на прозорі та доступні інструменти.
Так, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (декларація), а також оформити податкову знижку можна через портал «Дія».
Для того, щоб скористатись сервісом, необхідно:
► авторизуватись на порталі Дія за допомогою КЕП;
► знайти послугу «Податкова декларація про майновий стан і доходи фізичних осіб»;
► обрати опцію, зокрема отримати податкову знижку;
► перевірити дані – система підтягне інформацію з баз ДПС;
► для податкової знижки вибрати вид і внести суму понесених витрат за:
- освіту – оплата за дитсадок, школу та інші навчальні заклади;
- іпотеку – сплата відсотків за кредитом;
- страхування – внески за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення;
- медичні послуги – витрати на допоміжні репродуктивні технології чи окремі види лікування;
- благодійність – пожертви неприбутковим організаціям;
► завантажити документи про витрати: квитанції, чеки, договори з надавачами послуг тощо;
► внести рахунок, на який бажаєте отримати знижку;
► перевірити декларацію, підписати КЕП та надіслати.
Важливо: система передбачає автоматичне передзаповнення даних на основі інформації ДПС. Це значно спрощує процедуру подачі, мінімізує помилки та скорочує час на отримання послуги.
Цифровізація виступає каталізатором якісних змін у напрямку взаємодії платників з податковою службою, робить цей процес комфортнішим, прозорішим та оперативнішим і докорінно змінює підхід до механізму оподаткування.
Засіданні міської робочої групи з питань справляння та сплати податку на доходи фізичних осіб
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.
Податківці Кривого Рогу прийняли участь у засіданні міської робочої групи з питань справляння та сплати податку на доходи фізичних осіб і виконання показників доходів бюджету міста.
Під час засідання обговорили стан надходжень податку на доходи фізичних осіб до бюджету громади, а також питання забезпечення виконання планових показників доходної частини бюджету, а також дотримання податкового законодавства під час виплати заробітної плати працівникам.
За результатами обговорення окреслено подальші заходи, спрямовані на посилення контролю за дотриманням законодавства у сфері оплати праці та забезпечення належного надходження податку на доходи фізичних осіб до бюджету громади.
Члени робочої групи наголосили, що легальна зайнятість та своєчасна сплата податків є важливими складовими стабільного наповнення бюджету та соціально-економічного розвитку громади.