ФО – пенсіонеру, який не досяг пенсійного віку, призначена пенсія за віком на пільгових умовах, в пенсійному посвідченні зазначено «пенсіонер за віком»: чи є пільга щодо сплати земельного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки посадових осіб під час адміністрування податків та зборів регламентує Податковий кодекс України (далі – ПКУ).

Пільги по земельному податку з фізичних осіб встановлено ст. 281 ПКУ.

Так, відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами та доповненнями);

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2,0 га;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше як 0,25 га, в селищах – не більше як 0,15 га, в містах – не більше як 0,10 га;

- для індивідуального дачного будівництва – не більше як 0,10 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше як 0,01 га;

- для ведення садівництва – не більше як 0,12 гектара.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Отже, фізичні особи, в пенсійному посвідченні яких зазначено «пенсіонер (за віком)», мають право на пільгу із земельного податку, яка поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.

Подавати заяви про право користування пільгами фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом, також через мобільний застосунок «Моя податкова», створений на цифрових платформах iOS та Android.

Водночас зазначаємо, що від сплати податку звільняються фізичні особи (у тому числі і ті, що не відносяться до пільгової категорії) на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

 

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua .

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.

 

Сучасні інструменти управління комплаєнс-ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З 2024 року в Україні стартував експериментальний проєкт, затверджений Кабінетом Міністрів України, щодо функціонування системи управління податковими ризиками (компланс-ризиками) в Державній податковій службі України. Основна мета проєкту – виявлення потенційних проблем ще до їх виникнення завдяки оцінці ризиків та зосередження ресурсів ДПС на найбільш ризикових платниках. 

Система управління комплаєнс-ризиками використовує нові інструменти та підходи:

- запровадження інституту комплаєнс-менеджера. Для платників податків з високим рівнем податкової дисципліни ДПС призначає комплаєнс-менеджера, завдання якого – допомагати платнику, надаючи консультації та оперативно інформуючи про податкові ризики. Взаємодія здійснюється за вибором платника по телефону, через листування електронною поштою, в режимі відеоконференції, листування в електронному кабінеті. Це суттєво спрощує комунікацію та знижує адміністративне навантаження;

- ІТ технології. ДПС активно впроваджує сучасні аналітичні інструменти для обробки великих масивів даних. Інформація з податкових декларацій, банківських операцій та інших джерел аналізується автоматизованими системами та допомагає ідентифікувати невідповідності та ризики;

- інформаційна підтримка. Створено субсайт «Територія високого рівня податкової довіри» (https://tpd.tax.gov.ua), де зібрані всі дані про проєкт: критерії, переваги, середні показники для різних галузей і регіонів. Крім того, на субсайті розміщено перелік платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, який формується щоквартально.

Система управління податковими ризиками демонструє перехід ДПС до ризико-орієнтованої моделі, що має на меті підвищення ефективності податкового адміністрування та створення більш сприятливого середовища для чесного бізнесу.

 

Надання адміністративних послуг в безбар’єрному просторі

У рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

Безбар’єрність – це не про інших, це про всіх нас. Це про людяність, рівність і справедливість у щоденному житті, це про комфорт незалежно від віку, стану здоров’я чи соціального статусу.

Надання адміністративних та інших послуг платникам є одним з важливих напрямків роботи податківців Дніпропетровщини.

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) громадянам і суб’єктам господарювання, незалежно від їх статусу, надаються адміністративні послуги в 17 центрах обслуговування платників (ЦОП), мобільному ЦОПі та в ГУ ДПС. Платники податків мають можливість отримати від податківців 91 адміністративну послугу (61 послугу – безкоштовно). Кожний ЦОП для зручності осіб з інвалідністю обладнаний пандусом.

Мобільний ЦОП ГУ ДПС на постійній основі здійснює виїзди до територіальних громад регіону. Під час таких виїздів в комфортних умовах податкові послуги надаються і маломобільній групі населення.

Інформаційна безбар’єрність – це, коли громадяни незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій.

Так, за допомогою онлайн ресурсів ГУ ДПС платники можуть отримати необхідну інформацію і оперативний зворотний в’язок від податкової. До таких форматів взаємодії відносяться: комунікаційна податкова платформа ГУ ДПС, субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінки у соціальній мережі Facebook «ДПС у Дніпропетровській області» та відеохостингу YouTube «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

На інформаційних джерелах ГУ ДПС розміщується актуальна податкова інформація з питань законодавства та діяльності податкової служби області. Отримати доступ до онлайн сервісів і ознайомитись з інформацією можливо і людям з порушенням зору.

Шляхом безбар’єрного підходу до комунікацій з платниками податкова служба Дніпропетровщини удосконалює взаємодію з громадянами, бізнесом і громадськістю.

Безбар’єрність – це норма сучасного світу, частина нашого європейського майбутнього та реальний інструмент розвитку громад і держави. Це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися. Тож наше ставлення і поведінка – вже частина безбар’єрного світу.

 

Будь-яку форму трудових відносин необхідно задекларувати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що незалежно від того, чи працівник працює вдома, дистанційно чи на території підприємства, роботодавець зобов’язаний подавати звітність до податкових органів та виконувати вимоги щодо оподаткування.

В умовах дії воєнного стану в Україні дедалі більше працівників переходять на надомну або дистанційну роботу. Проте важливо пам’ятати, що будь-яка форма трудових відносин повинна бути задекларована відповідно до Кодексу законів про працю України (КЗпП) та податкового законодавства.

Звертаємо увагу, що:

- надомна робота – це діяльність, яку працівник виконує за місцем проживання або в інших погоджених з роботодавцем локаціях, із застосуванням технічних засобів, необхідних для надання послуг чи виготовлення продукції (регулюється статтею 60 прим.1 КЗпП);

- дистанційна робота – це робота поза межами території роботодавця, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (регламентується статтею 60 прим.2 КЗпП);

Акцентуємо, що офіційне оформлення трудових відносин – обов’язок і роботодавця, і працівника!

Всі трудові договори, незалежно від форми організації праці, мають бути належним чином оформлені, а заробітна плата – офіційною, з відповідною сплатою:

- податку на доходи фізичних осіб;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- військового збору.

Порушення – це ризики. Практика оформлення роботи без офіційного оформлення договору створює ризики як для працівника (відсутність гарантій), так і для роботодавця (штрафи та перевірки). 

Відповідно до Податкового кодексу України, ухилення від сплати податків може тягнути за собою адміністративну й кримінальну відповідальність.

Закликаємо роботодавців та працівників дотримуватись норм законодавства.

Офіційне оформлення – це не лише про безпеку і права, а й про податкову прозорість, стабільність соціального забезпечення та підтримку економіки країни під час війни.

 

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу. 

На субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпрталу ДПС у розділі «Інформаційні матеріали» розміщено Пам’ятку з детальним описом заповнення заяви про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи та Зразок заповненої заяви про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. 

З інформацією можна ознайомитись за посиланням  https://dp.tax.gov.ua/listivki-ta-broshuri/1033985.html. 

 

Національна стратегія доходів: пріоритетні напрями розвитку податкової системи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Національна стратегія доходів до 2030 року (далі – НСД) визначає вектор розвитку сучасної податкової системи.

Основна мета впровадження НСД – трансформувати податкову систему в максимально зрозумілу, прозору та зручну для платників податків.

Один із ключових напрямів НСД – перехід до ефективної взаємодії з платниками, а саме: від контролю – до співпраці. При цьому, створення умов, за яких дотримання податкового законодавства стає простим і логічним – основа добровільного виконання платником своїх обов’язків.

Пріоритетні напрями розвитку податкової сфери:

- цифровізація послуг і розширення електронних сервісів;

- оптимізація податкових процедур і процесів;

- покращення комунікацій з громадянами, бізнесом і громадськістю;

- консультаційна підтримка платників.

Результат впровадження НСД – стабільна та передбачувана податкова система, як умова економічного зростання держави. 

 

Як отримати Витяг про стан розрахунків з бюджетом онлайн?

бюджетом онлайн?

Потрібно швидко перевірити, чи немає у вас податкового боргу, або звірити сплачені податки? Робити це можна онлайн – без черг та візитів до податкової!

Дивіться покрокову відеоінструкцію про те, як оформити та отримати Витяг про стан розрахунків з бюджетом та фондами через Електронний кабінет ДПС за кілька хвилин.

У нашому відео розповідаємо:

- Якими засобами електронної ідентифікації можна скористатися для входу.

- Яку форму запиту обрати.

- Важливі правила подання запиту за декілька років.

- Де шукати готовий документ з електронним підписом ДПС.

- Як перевірити КЕП та завантажити готовий документ.

Контролюйте свої розрахунки з бюджетом легко та прозоро!

 

Діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл, селищ, яким надано статус гірських: чи може ФОП на загальній системі оподаткування проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО (ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.

Постановою КМУ від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами) (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Відповідно до п. 22 Переліку дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при провадженні діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл, селищ, яким згідно із Законом України від 15 лютого 1995 року № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (із змінами та доповненням) надано статус гірських.

Водночас п. 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО/ПРРО є обов’язковим – 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання.

Однак слід врахувати, що п. 2 прим. 1 Постанови № 1336 визначено, що дія Постанови № 1336 не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами.

Враховуючи викладене, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим для ФОП на загальній системі оподаткування та юридичних осіб при провадженні діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл, селищ, яким надано статус гірських, при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизними товарами та/або у разі перевищення встановленого п. 2 Постанови № 1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).

 

Безбрар’єрність – основа ефективної взаємодії податкової служби з платниками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

▼ Отримати консультацію або послугу – особисто, телефоном чи онлайн – це сучасний стандарт комфорту і безбар’єрності.

З метою ефективної взаємодії з платниками податкова служба застосовує різні формати комунікацій.

▼ У разі необхідності особистого відвідування податкової у центрах обслуговування платників (ЦОП) (https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/) кожен має можливість не залежно від місця своєї податкової адреси отримати широкий спектр послуг. 

Для зручності осіб з порушеннями слуху у ЦОПах діє послуга перекладу жестовою мовою. 

▼ Для економії часу можна скористатись цифровим інструментом – записатися до електронної черги для відвідування ЦОПу у зручний для платника час за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/queue або за номерами телефонів Контакт-центру ДПС.

▼ В Офісі податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Офіс) представники бізнесу і громадяни особисто можуть отримати фахову допомогу з податкових питань.

Консультації надаються за такими напрямами: оподаткування фізичних та юридичних осіб, електронні сервіси та звітність, податкові спори, податковий аудит, фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО, контроль за обігом підакцизних товарів, зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску, надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, трансфертне ціноутворення.

Графік роботи Офісу: понеділок – п’ятниця – з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв, обідня перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв, субота та неділя – вихідні дні;  телефон модератора – (056) 374 31 18

▼ Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (КПП) – комфортний механізм оперативного зворотного зв’язку від ДПС, за допомогою якого здійснюється, зокрема розгляд індивідуальних ситуацій у контексті податкового законодавства. 

Скористатися ресурсом можна, надіславши лист на електронну скриньку КПП – dp.ikc@tax.gov.ua. 

▼ «Гарячі лінії» – це консультації, роз’яснення законодавства, допомога у користуванні електронними сервісами та вирішення типових питань без необхідності особистого візиту.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області діють «гарячі лінії», зокрема за такими напрямами:

- надання консультацій платникам податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області – https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/771495.html

- вирішення питань мобілізованих ФОП та ветеранів – https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/885656.html

- консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі та відповідності платника критеріям ризиковості – https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/868010.html

- з питань оподаткування юридичних осіб – https://tax.gov.ua/others/kontakti/perelik-garyachih-liniy-teritorial

- з питань декларування громадянами та самозайнятими особами отриманих доходів – https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/746766.html

▼ Для швидких довідок та консультацій працює Контакт-центр ДПС (https://tax.gov.ua/others/kontakt-tsentr/), звернувшись до якого можна, зокрема:

- отримати інформацію щодо застосування податкового законодавства;

- дізнатися, як користуватися електронними сервісами ДПС;

- подати звернення або пропозиції.

Номери телефонів для зв’язку:

0 500 501 007 (Vodafone),

0 770 501 007 (Київстар),

0 730 501 007 (Lifecell)

(вартість дзвінка згідно з тарифним планом абонента),

0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Дзвінки приймаються щодня:

з 08 год 00 хв до 19 год 00 хв, у п’ятницю – до 18 год 00 хв (крім суботи та неділі).

Питання можна ставити не лише телефоном, але й через чат у Viber.

▼ Електронний кабінет: онлайн-сервіс, який надає понад 130 електронних послуг. Сервіси Електронного кабінету доступні 24/7/365. 

Вхід до Електронного кабінету за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/ або через вебпортал ДПС.

▼ Чат-бот «TAX control»: інструмент для виявлення порушень у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування. Доступ цілодобовий і з будь-якого пристрою. 

Віджет «ТAX Control» розміщено на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті – https://control.tax.gov.ua/.

▼ Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР): зручна онлайн-платформа, де розміщено готові відповіді на популярні запитання платників. Скористатися ресурсом можна у будь-який час за посиланням – https://zir.tax.gov.ua/ .

Формати комунікацій з податковою службою – це зручно і оперативно, економно у часі, різні опції для різних потреб, інклюзивність та безбар’єрність.

Обирайте максимально комфортний спосіб взаємодії та користуйтеся ресурсами ДПС!

 

Плата за суборенду земельної ділянки є вищою за орендну плату такої земельної ділянки: чи застосовується органом ДПС штрафна санкція до орендаря?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Орендна плата для цілей розд. XII «Податок на майно» ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Частиною другою ст. 8 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами та доповненням) (далі – Закон № 161) визначено, що умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Плата за суборенду земельних ділянок державної та комунальної власності не може перевищувати орендної плати, крім випадків передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка перебуває в оренді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відс. акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства, на конкурентних засадах (частина третя ст. 8 Закону № 161).

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (із змінами), та форма податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120 прим. 1 глави 19 розділу IV Земельного кодексу України, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2025 № 154 (із змінами), не передбачають наявність інформації щодо плати за суборенду земельних ділянок.

При цьому положеннями ПКУ не передбачено застосування штрафної санкції до орендаря земельної ділянки державної та комунальної власності за передачу земельної ділянки в суборенду, якщо плата за суборенду є вищою за орендну плату.

 

Подання заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені: що зі строком давності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до 43.3 статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Пунктом 102.5 ст. 102 ПКУ встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Пунктом 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236» режим надзвичайної ситуації, пов’язаний з карантином, продовжено до 30 червня 2023 року.

При цьому, п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності 17.03.2022) дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану.

Водночас, на виконання п. 1 розд. І Закону України від 03березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (набрав чинності 07.03.2022) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 69.

Відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Зокрема, п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім визначених випадків.

Враховуючи викладене, під час визначення 1095 – денного терміну, протягом якого платник податків має право подати заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, не враховується період часу з 18.03.2020 по 31.07.2023 включно.

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41241

 

Податковий агент нарахував дохід, але не виплатив платнику: в який термін необхідно сплатити (перерахувати) до бюджету ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Строки сплати податкового зобов’язання визначено ст. 57 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 57.1 якої, зокрема, встановлено, що податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розд. IV ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох операційних днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ). 

Разом з тим, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ встановлено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Враховуючи викладене, податковий агент повинен сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб, у разі нарахування оподатковуваного доходу, але не виплаченого (не наданого) платнику податку, в термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

При цьому, у разі якщо останній день строку сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб припадає на вихідний або святковий день, то граничний строк його сплати (перерахування) переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

Дніпропетровщина: платники рентної плати за видобування корисних копалин місцевого значення сплатили до бюджетів громад майже 5,3 млн гривень

Протягом січня – червня 2026 року місцеві бюджети Дніпропетровщини за видобування корисних копалин місцевого значення отримали від платників майже 5,3 млн грн рентної плати. У порівнянні з минулим роком це на понад 1,7 млн грн, або на 48,1 відс., більше. 

Повідомляємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану (далі – рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводної сировини)) дорівнює календарному кварталу.

Платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин: 

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Згідно з п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розд. III «Податок на прибуток підприємств» – це сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розд. III ПКУ.

Амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПКУ визначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема, витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Тобто, для цілей оподаткування амортизація основних засобів нараховується у разі їх використання в господарській діяльності платника податку.

Отже, ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму залишкової вартості основного засобу у разі його переведення до складу невиробничих основних засобів, якщо таке переведення не пов’язано з його ліквідацією або продажем. При цьому, у зв’язку з таким переведенням, актив перестає використовуватись у господарській діяльності платника податку, що зумовлює припинення нарахування його податкової амортизації.

 

Податок на нерухомість: майже 604,8 млн грн – внесок платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів

Упродовж двох кварталів поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, отримали майже 604,8 млн гривень. У порівнянні з січнем – червнем 2025 року надходження зросли на понад 46,3 млн грн, або на 8,3 відсотка.

Нагадуємо, що пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено: платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).

Фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.

 

Електронний кабінет: чи направляється платнику друга квитанція за результатами розгляду заяви про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).

Для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) (додаток 2 до Порядку № 733) (абзац перший п. 3 Порядку № 733).

В Електронному кабінеті платник створює Заяву встановленої форми (код форми F1300306 або F1300307), із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації) до якого (якої) Довідку буде подано платником, підписує з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, керуючись Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами) (далі – Порядок № 557).

Заява подається платником, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року    № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

У разі, якщо окремі реквізити поданої Заяви заповнені некоректно, Заява не приймається до розгляду, а в Електронний кабінет платнику надсилається друга квитанція з інформацією про помилки.

Відповідно до абзаців першого та третього п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні / вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155. У такому випадку друга квитанція не надсилається.

Довідку або відмову у наданні Довідки у паперовій формі платник може отримати у територіальному органі ДПС за основним місцем його обліку. У такому випадку платнику в Електронний кабінет надсилається друга квитанція про готовність документа.

Друга квитанція за результатами розгляду Заяви направляється платнику:

у разі неприйняття контролюючим органом Заяви (із зазначенням причини) – не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції;

за наявності документа Довідки або відмови за результатами розгляду Заяви – протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем її отримання.