Єдиний рахунок спрощує процес сплати податкових платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

► Єдиний рахунок – спеціально відкритий Казначейством рахунок, за допомогою якого можна сплатити податки, збори та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок)

► Єдиний рахунок – спрощення механізму сплати платежів

► Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки: 

перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001; 

другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок; 

третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів 

► Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, з урахуванням вимог Порядку 148

► Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку №148

 

► Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями

► Під час використання платником єдиного рахунка платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС

► Довідково: Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 35¹ Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 321 (зі змінами) (Порядок № 321);

Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг затверджена постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 № 163 (зі змінами);

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (Порядок № 148);

 

До уваги платників податків!Система комплаєнс-ризиковості в ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на особливості податкового адміністрування на період включення суб’єкта господарювання до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), а саме:

► постійна підтримка – особистий комплаєнс-менеджер – за платником податків закріплюється посадова особа територіального органу ДПС (комплаєнс-менеджер), з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції. 

З дня, наступного за днем оприлюднення Переліку, ДПС не розпочинаються такі перевірки (крім перевірок, щодо яких до дня оприлюднення такого Переліку платнику податків направлено та/або вручено копію наказу про проведення перевірки): 

- фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності із зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;

- документальні позапланові перевірки, крім перевірок: що проводяться виключно на звернення платника податків; що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.2 в частині контролю за трансфертним ціноутворенням, 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; 

- платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги; 

- документальні планові перевірки, крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги;

► зменшення строків проведення перевірок: скорочено строки камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування ПДВ – до 5 та 10 робочих днів відповідно;

► особливості надання консультацій: платники, які входять до Переліку, отримуватимуть індивідуальні податкові консультації протягом 15 календарних днів;

► отримання відповіді на запит у п’ятиденний строк: платник податків має право у п’ятиденний строк на свій запит отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.

Детальніше щодо особливостей формування переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства у 2026 році в Інформаційному листі № 1/2026 на вебпорталі ДПС України – за посланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/968680.html.

 

Оновлені формати Витягу про стан розрахунків: що змінилося для платників

Державна податкова служба України оновила формати Витягу про стан розрахунків з бюджетом та фондами.

Отримати Витяг легко в електронному вигляді через Електронний кабінет.

Для цього достатньо:

- авторизуватися у приватній частині Електронного кабінету;

- обрати меню «Заяви, запити для отримання інформації»;

- подати Запит щодо отримання Витягу (форма F/J13002).

Електронний Витяг надходить платнику не пізніше другого робочого дня з дати прийняття Запиту.

За потреби платник може обрати і паперову форму Витягу – у такому разі документ надається не раніше п’ятого робочого дня після прийняття Запиту.

Яку інформацію містить Витяг

За бажанням платника документ формується:

- з узагальненими за платежами показниками про нараховані, зменшені, сплачені, повернуті суми, суми податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску, помилково та/або надміру сплачені суми;

- з деталізацією у розрізі кожного платежу;

- в електронній формі (з КЕП керівника органу ДПС або без нього) або у паперовій формі з особистим підписом керівника органу ДПС за основним місцем обліку.

Для юридичних осіб із відокремленими підрозділами (філіями) Витяг формується з узагальненими показниками за юридичною особою та її відокремленими підрозділами (філіями).

Довідково

Запровадження оновлених форматів Витягу передбачено наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416 «Про затвердження Порядку документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Об’єкти оподаткування знаходяться за межами України: особливості заповнення Повідомлення за ф. № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає уваги, що відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).

Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами, зокрема, за ідентифікаційним кодом юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента і нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі – ЄДРПОУ) (п. 63.6 ст. 63 ПКУ).

Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січні 1996 року № 118, суб’єктами ЄДРПОУ є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства.

Інформація про закордонні відокремлені підрозділи українських юридичних осіб вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) без присвоєння коду ЄДРПОУ.

Юридична особа має повідомити про відокремлені підрозділи, які мають місцезнаходження на територіях інших країн як про об’єкти, через які провадиться діяльність, шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588), у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовій формі.

Для відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України, у графі 6 розд. 3 Повідомлення за ф. № 20-ОПП зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу, у графі 7.1 зазначається повне місцезнаходження в країні за межами України.

Дані щодо об’єктів оподаткування, що зазначаються у Повідомлення за ф. № 20-ОПП, заповнюються відповідно до даних Єдиного державного реєстру, розпорядчих та правовстановлювальних документів, які є актуальними на дату подання Повідомлення за ф. № 20-ОПП, та є першоджерелом даних щодо об’єкта оподаткування.

Додаткові документи для подання відомостей щодо об’єктів оподаткування, які знаходяться за межами України, не вимагаються.

 

З 1 січня 2026 року змінилися правила оподаткування ПДВ для операцій з окремими видами транспорту, оборонних технологій та у сфері енергетики

З початку 2026 року в Україні набули чинності новації з оподаткування ПДВ для низки операцій, що стосуються транспорту, оборонної сфери та відновлення енергетичної інфраструктури.

Електричний транспорт – з ПДВ у загальному порядку

З 1 січня 2026 року в загальному порядку оподатковуватимуться ПДВ операції з ввезення та постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами. Йдеться, зокрема, про сідельні тягачі, легкові та вантажні електромобілі відповідних кодів УКТ ЗЕД, у тому числі, які вироблені в Україні.

Газомоторний транспорт – також без пільг з ПДВ

У загальному порядку ПДВ з 2026 року оподатковуватимуться й операції з новими транспортними засобами, що працюють на стисненому або зрідженому природному газі (метані) чи біогазі.

Пільга для оборонної сфери: «симулятори бойових дій»

Водночас з 1 січня 2026 року звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення та постачання на митній території України симуляторів бойових дій, що використовуються для навчання та підготовки.

Без нарахування податкових зобов’язань при пільгових операціях

Також з 1 січня не нараховуються «компенсаційні» зобов’язання з ПДВ (не застосовується пункт 198.5 статті 198 та стаття 199 ПКУ) при продажу звільнених від оподаткування ПДВ товарів військового призначення не тільки в рамках державних контрактів, а й в рамках будь-яких інших договорів (підпункт 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).

Продовжено пільги з ПДВ для відновлення енергетики

До 1 січня 2029 року продовжується пільговий режим – звільнення від ПДВ операцій з ввезення обладнання, необхідного для відновлення української енергетики.

 

Матеріальна допомога, яка надається працівникам, має систематичний характер: оподаткування ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО) включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника ПДФО і оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Водночас, якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, то сума такої допомоги не включається до оподатковуваного доходу, якщо протягом звітного податкового року не перевищує суми граничного розміру доходу (у 2023 році – 3 760,00 грн, у 2024 році – 4 240,00 грн, у 2025 році – 4 240,00 грн, у 2026 році – 4 660,00 грн), а сума перевищення оподатковується у загальному порядку за ставкою 18 відсотків.

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20% операції з отримання суб’єктом господарювання послуг від нерезидентів у вигляді комісії за розміщення та продаж товарів на онлайн платформі, комісії за виведення коштів, комісії за послуги складу та логістики, якщо місце постачання таких послуг визначається як митна територія України, та як складається податкова накладна і відображаються в податковій декларації з ПДВ зазначені операції, інформує.

Оподаткуванню ПДВ підлягають операції платника ПДВ з постачання товарів/послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу (далі – ПКУ) є об’єктом оподаткування ПДВ, а не ті, чи інші комісії.

У випадку, якщо зазначені послуги:

- за своєю фактичною сутністю належать до категорії послуг, визначених у п. 186.3 ст. 186 ПКУ, то місцем постачання таких послуг буде місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання, і, відповідно, операція нерезидента з постачання таких послуг резиденту (отримувачу) підлягатиме оподаткуванню ПДВ;

- за своєю фактичною сутністю належать до категорії електронних послуг, визначених у п. 186.3 прим. 1 ст. 186 ПКУ, то місцем постачання таких послуг вважається місцезнаходження отримувача таких послуг і, відповідно, операція нерезидента з постачання таких послуг резиденту (отримувачу) підлягатиме оподаткуванню ПДВ;

- належать до категорії послуг, визначених у п.п. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 ПКУ, то місцем постачання таких послуг буде фактичне їх місце постачання. Якщо фактичним місцем постачання таких послуг є митна територія України, то операція нерезидента з постачання таких послуг резиденту (отримувачу) підлягатиме оподаткуванню ПДВ.

З питання віднесення послуг до тієї чи іншої категорії послуг та визначення коду для таких послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), ДПС рекомендує звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, буд. 6.

За вказаною вище операцією, яка підлягає оподаткуванню ПДВ, резидент (платник ПДВ), як податковий агент нерезидента, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилом «першої події» (залежно від того, яка з подій відбулася раніше):

на дату списання коштів з рахунку резидента (платника ПДВ) в банку/небанківському надавачу платіжних послуг в оплату послуг;

або

на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом.

Податкову накладну за вказаною вище операцією необхідно складати за правилами, встановленими п. 12 Порядку заповнення податкової накладної затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зокрема у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000», а у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.

При цьому у такій податковій накладній необхідно зазначати:

тип причини «14 – Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента»;

у графі 8 код ставки – 20.

Дані щодо вказаної вище операції необхідно відображати у податковій декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період, зокрема одночасно відобразити обсяги постачання і суму сформованих податкових зобов’язань з ПДВ у рядку 6.1 та обсяги придбання і суму сформованого податкового кредиту з ПДВ у рядку 13.1 (за умови своєчасної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних).

 

З 1 січня 2026 року змінилися правила оподаткування прибутку банків

З початку 2026 року для банків запроваджено нові податкові умови, які впливають як на ставку податку на прибуток, так і на порядок врахування збитків минулих років.

Базова ставка податку на прибуток для банків з 1 січня 2026 року встановлена у розмірі 50 відсотків. Ця ж ставка протягом 2026 року застосовується і при оподаткуванні дивідендів, що виплачуються банками.

За результатами податкових (звітних) періодів 2026 року банки не мають права враховувати збитки минулих років при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Водночас такі суми від’ємного значення, у тому числі сформовані протягом 2026 року, не втрачаються. Вони зменшуватимуть фінансовий результат до оподаткування, починаючи з 1 січня 2027 року.

Довідково.

Закон України від 3 грудня 2025 року № 4698 – IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».

 

За яким кодом бюджетної класифікації сплачується ПДФО самозайнятою особою, яка отримала виплати пов’язані з тимчасовою втратою працездатності від ПФУ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Підпунктом 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ передбачено винятки, за якими отримані доходи платника податку не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Згідно з частиною першою ст. 12 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105) право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають, зокрема, застраховані особи – громадяни України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 4 Закону № 1105 визначено, що уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі – уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України (далі – ПФУ).

Положеннями Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) визначено, що страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Порядок фінансування страхувальників уповноваженим органом управління регламентовано ст. 26 Закону № 1105.

Так, фінансування страхувальників для надання страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності застрахованим особам здійснюється територіальними органами уповноваженого органу управління в порядку, встановленому правлінням ПФУ.

Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.

Страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на здійснення застрахованим особам страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Тож, самозайнята особа є щодо себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, самостійно нараховує виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, отримує фінансування на спеціальний рахунок і як податковий агент, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів, зокрема:

11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата.

Враховуючи викладене, податок на доходи фізичних осіб сплачується самозайнятою особою, яка отримала виплати пов’язані з тимчасовою втратою працездатності від ПФУ, за кодом класифікації доходів бюджету – 11010400.

 

Нецільова благодійна допомога, на яку не поширюється право отримання ПСП, надана юридичною особою своєму керівнику: що з оподаткуванням?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 01 січня такого року.

Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Благодійник – юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн), що у 2026 році складає 4 660,00 грн (3 328,00 грн. х 1,4).

Враховуючи вищевикладене, сума нецільової благодійної допомоги, яка надається юридичною особою своєму керівнику або іншій фізичній особі та не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 01 січня такого року, не оподатковується, незалежно від того, що на фізичну особу не поширюється право на застосування податкової соціальної пільги.

 

Щодо права на ПСП осіб з інвалідністю ІІІ групи з дитинства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що надання податкових соціальних пільг (ПСП) передбачено ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. «ґ» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, для такого платника податку, який є особою з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена п.п. «б» п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (осіб з інвалідністю І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни).

Підпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Отже, платники податку – особи з інвалідністю ІІІ групи з дитинства в ПКУ не зазначені як окрема пільгова категорія, але при дотриманні установленого рівня заробітної плати, мають право на податкову соціальну пільгу, яка надається у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що у 2026 році – 1664,00 грн при граничному розмірі доходу 4660,00 гривень.