Яка благодійна допомога не підлягає оподаткуванню

Не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) благодійна, у тому числі гуманітарна допомога, яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним п.п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ.

Не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав, зокрема, внаслідок збройної агресії рф у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні та побутові потреби та інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України (КМУ) (п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 ПКУ).

Дія п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 ПКУ поширюється на благодійну допомогу, яка надається у формі іншій ніж грошові кошти, на відновлення втраченого майна, на житлові соціальні і побутові потреби та інші потреби згідно з переліком, що визначається КМУ відповідно до п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ.

Перелік потреб, сума (вартість) благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, затверджено постановою КМУ від 26 листопада 2014 року № 653 (із змінами) (Перелік № 653).

Вважається цільовою благодійною допомогою та не підлягає оподаткуванню профспілкова виплата, здійснена за рішенням профспілки, прийнятим в установленому порядку на користь члена такої профспілки, який має статус постраждалого, зокрема, внаслідок вище зазначених обставин.

Також не оподатковується сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (далі – граничний розмір доходу) (п.п. 170.7.3 п. 170.3 ст. 170 ПКУ).

Для звітних 2024 та 2025 років граничний розмір доходу складає 4 240 грн (3 028 грн х 1,4 = 4 239,20 грн).

Довідково

Абзац перший п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ: граничний розмір доходу не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Слід зазначити, що положення п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Довідково

Підпункт 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об'єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої професійної спілки протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (для звітних 2024 та 2025 років граничний розмір доходу складає 4 240 грн).

Отже, якщо благодійна допомога надається конкретній фізичній особі і її розмір протягом звітного податкового року сукупно не перевищує суму граничного розміру доходу, то така сума не включається до оподатковуваного доходу отримувача. У разі, якщо сума допомоги від конкретного підприємства чи ФОПа перевищує 4 240 грн, то з суми перевищення податковий агент, утримує і сплачує ПДФО за ставкою 18 % і військовий збір за ставкою 5 %.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи платник податку – отримувач  зобов'язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація) із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір.

Приклад оподаткування нецільової матеріальної допомоги.

Працівнику підприємства – ВПО у 2025 році виплачено нецільову матеріальну допомогу у розмірі 5 000 гривень.

- Неоподатковувана сума допомоги: 4 240 гривень.

- Сума, що оподатковується (сума перевищення): 760 гривень.

- Нарахований та утриманий податковим агентом ПДФО (18 %): 136,80 гривень.

- Нарахований та утриманий податковим агентом військовий збір (5 %): 38,00 гривень.

- Нарахований та сплачений податковим агентом єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (22 %): 167,20 гривень.

У такому випадку особа зобов’язана подати річну Декларацію із зазначенням суми такої допомоги та сплатити 174,80 грн податків (ПДФО і ВЗ).

Граничні суми благодійної допомоги у 2025 році

Не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога у сумі (вартості), що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року,

- на відновлення втраченого майна,

- на житлові, соціальні і побутові потреби

- та на інші потреби згідно з переліком, що визначається КМУ (Перелік № 653), що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ).

У 2025 році ця сума становила 4 000 000 гривень. У разі перевищення зазначеного граничного розміру сума перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 5 %, а отримувач зобов’язаний подати річну Декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.

Таким чином, особливості оподаткування благодійної допомоги ВПО та інших осіб, постраждалих від збройної агресії рф, залежать від:

- виду благодійної допомоги (цільова або нецільова);

- форми її надання (грошова або негрошова);

- наявності та дотримання вартісних обмежень;

- відповідності Переліку № 653.

Дотримання вимог податкового законодавства дозволяє отримувачам благодійної допомоги скористатися передбаченими пільгами та уникнути порушень податкового законодавства.

 

Інформаційний лист № 1/2026: Особливості формування переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства у 2026 році

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України до уваги платників представлено Інформаційний лист № 1/2026: Особливості формування переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства у 2026 році.
  З 01 січня 2026 року в Україні діють оновлені норми Податкового кодексу, що стосуються формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання законодавства.

Мета нововведень – підтримати сумлінних платників і вдосконалити податкове адміністрування в умовах воєнного стану. Для зручності платників підготовлено інформаційний лист з поясненнями ключових змін.

У документі зібрано основні вимоги та критерії, на підставі яких формується Перелік, особливості податкового адміністрування на період включення до Переліку.

Ознайомитися з інформаційним листом можна тут: https://tax.gov.ua/data/material/000/833/968680/InfoList1.pdf

Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/968680.html

 

До уваги суб’єктів господарювання!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області наголошує, що суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і надавати споживачам відповідні розрахункові документи під час реалізації товарів та послуг.

Нагадуємо, що з 01.03.2025 діють нові форми фіскальних (касових) чеків.

Звертаємо увагу, що:

- у разі відсутності у фіскальному чеку хоча б одного з обов’язкових реквізитів та недотриманні сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий;

- відображення обов’язкових реквізитів здійснюється з урахуванням конкретних обставин при продажу товарів/послуг;

- помилки або неточності в назві товару/послуги у фіскальному чеку, які не призводять до спотворення інформації про розрахункову операцію, не є підставою для визнання такого чека нерозрахунковим документом.

Повідомляємо, що ДПС України затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Державний реєстр РРО) (наказ від 21.12.2020 № 744 (в редакції наказу ДПС України від 15.10.2025 № 1002)) (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html).

Державний реєстр РРО містить:

- перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації;

- перелік РРО, первинна реєстрація яких заборонена.

Це дозволяє платникам орієнтуватися, які моделі РРО відповідають вимогам законодавства та можуть використовуватись у господарській діяльності.

Вірно обрана модель РРО – це не тільки здійснення розрахункових операцій відповідно до законодавчих норм і уникнення штрафів, а й довіра покупців.

Наразі суб’єкти господарювання можуть використовувати 202 моделі РРО.

Якщо програмне забезпечення РРО (далі – ПЗ РРО) забезпечує виконання усіх вимог щодо формування розрахункових документів, необхідність обов’язкового доопрацювання такого ПЗ РРО відсутня.

Акцентуємо, що строк між первинною реєстрацією РРО та датою його виключення з Державного реєстру РРО не може становити менше 7 років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання РРО.

Використання РРО під час здійснення розрахункових операцій – це не лише вимога, а й ефективний механізм контролю та захисту для бізнесу!

 

Порядок та терміни реєстрації ПРРО

► Для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, ідентифікатор форми J/F 1316605) (додаток 1 до Порядку № 317).

► Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі подається за основним місцем обліку СГ як платника податків до фіскального сервера ДПС засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

► У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання (СГ).

Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються СГ у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

► Фіскальним сервером ДПС здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО.

► Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, СГ надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції

► У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера ДПС фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

► Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

► Про реєстрацію ПРРО СГ направляється інформація у вигляді квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

► За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер ДПС формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови

 Довідково: Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами та доповненнями)

 

Платникам, які мають податковий борг, що не перевищує 3060 грн, необхідно його сплатити

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17х180=3060 гривень). 

У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Отже, інформація про податковий борг, що не перевищує 3060 грн, платнику від контролюючого органу не надходить. 

Нагадуємо, що сервіси ДПС України надають можливість платникам у зручний спосіб отримати необхідну інформацію, зокрема про податковий борг, а саме:

- в Електронному кабінеті: у вкладці «Повідомлення» меню «Вхідні документи»;

- у мобільному застосунку «Моя податкова»: у розділі «Мої дані» (через застосунок можна сплатити податкове зобов’язання за допомогою будь-якої із запропонованих платіжних систем та/або методу оплати);

- за допомогою чат-боту InfoTAX: у месенджері Viber (меню чат-боту InfoTAX дозволяє обрати потрібну опцію);

- інтеграція з Порталом «Дія» надає можливість доступу до стану розрахунків з бюджетом, у тому числі до інформації про податковий борг (для ФОП).

Контролюйте свої розрахунки з бюджетами самостійно, і у разі наявності податкового боргу, зокрема який не перевищує 3060 грн, обов’язково сплатіть його! 

Не допускайте заборгованості з податків та зборів!

 

Діють нові довідники пільг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html оприлюднено нові (станом на 31.12.2025): 

- Довідник податкових пільг №132/1, що є втратами доходів бюджету;

- Довідник інших податкових пільг №132/2.

Нагадуємо, що довідник податкових пільг – це офіційний документ, який містить інформацію про всі пільги, встановлені законодавством України, та дозволяє платникам податків правильно застосовувати їх у податковій звітності. У довіднику зазначено: назву пільги; код пільги, який потрібно вказувати у деклараціях; податок, до якого застосовується пільга (ПДВ, податок на прибуток підприємств, податок на майно, акцизний податок тощо).

Облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюються контролюючими органами на підставі інформації, наявної у поданих такими платниками у податкових деклараціях. 

 

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Фахівцями управління організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснюється розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС.

Всього у січні – грудні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 117 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення). 

Найбільшу питому вагу складають звернення з питань щодо: 

-  нарахувань в ІКП – 59 звернень (50,4%);

-  ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 25 звернень (21,4 %);

-   отримання адміністративних послуг – 15 звернень (12,8 %); 

-  режиму і порядку роботи – 3 (2,6%);

-  обліку платників податків – 3 (2,6%);

-  проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – 3 звернення (2,6 %);

-  відмови у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (1,7%);

-  проблема при отриманні податкової знижки – 2 звернення (1,7 %);

-  роботи ЦОП – 1 звернення (1%).

У січені – грудні 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 213 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». Загальна тематика звернень:

-  питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 77 (36,2%);

-  контрольно-перевірочна робота – 43 (20,2%);

-  надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання –  33 (15,5%);

-  отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 20 (9,4%);

-  податкова заборгованість – 14 (6,6%);

-  отримання довідки про доходи – 4 (1,9%);

-  податкова знижка – 3 (1,4%);

-  інші питання – 19 (8,8%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» у 2025 році збільшилась на 53 одиниці (січень – грудень 2024 – 160 звернень).

Крім того, протягом січня – грудня поточного року до ГУ ДПС від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 43 письмових звернень. Загальна 43 звернень:

-  контрольно-перевірочна робота – 21 (48,8%); 

-  питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 13 звернень (30,2%); 

-  отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 4 (9,3%);

-  отримання довідки про доходи – 2 (4,7%);

-  інші питання – 3 (7,0%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» збільшилась на 33 одиниці (січень - грудень 2024 – 10 звернень).

 

Яка благодійна допомога не підлягає оподаткуванню

Не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) благодійна, у тому числі гуманітарна допомога, яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним п.п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ.

Не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав, зокрема, внаслідок збройної агресії рф у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні та побутові потреби та інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України (КМУ) (п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 ПКУ).

Дія п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 ПКУ поширюється на благодійну допомогу, яка надається у формі іншій ніж грошові кошти, на відновлення втраченого майна, на житлові соціальні і побутові потреби та інші потреби згідно з переліком, що визначається КМУ відповідно до п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ.

Перелік потреб, сума (вартість) благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, затверджено постановою КМУ від 26 листопада 2014 року № 653 (із змінами) (Перелік № 653).

Вважається цільовою благодійною допомогою та не підлягає оподаткуванню профспілкова виплата, здійснена за рішенням профспілки, прийнятим в установленому порядку на користь члена такої профспілки, який має статус постраждалого, зокрема, внаслідок вище зазначених обставин.

Також не оподатковується сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (далі – граничний розмір доходу) (п.п. 170.7.3 п. 170.3 ст. 170 ПКУ).

Для звітних 2024 та 2025 років граничний розмір доходу складає 4 240 грн (3 028 грн х 1,4 = 4 239,20 грн).

Довідково

Абзац перший п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ: граничний розмір доходу не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Слід зазначити, що положення п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Довідково

Підпункт 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об'єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої професійної спілки протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (для звітних 2024 та 2025 років граничний розмір доходу складає 4 240 грн).

Отже, якщо благодійна допомога надається конкретній фізичній особі і її розмір протягом звітного податкового року сукупно не перевищує суму граничного розміру доходу, то така сума не включається до оподатковуваного доходу отримувача. У разі, якщо сума допомоги від конкретного підприємства чи ФОПа перевищує 4 240 грн, то з суми перевищення податковий агент, утримує і сплачує ПДФО за ставкою 18 % і військовий збір за ставкою 5 %.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи платник податку – отримувач  зобов'язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація) із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір.

Приклад оподаткування нецільової матеріальної допомоги.

Працівнику підприємства – ВПО у 2025 році виплачено нецільову матеріальну допомогу у розмірі 5 000 гривень.

- Неоподатковувана сума допомоги: 4 240 гривень.

- Сума, що оподатковується (сума перевищення): 760 гривень.

- Нарахований та утриманий податковим агентом ПДФО (18 %): 136,80 гривень.

- Нарахований та утриманий податковим агентом військовий збір (5 %): 38,00 гривень.

- Нарахований та сплачений податковим агентом єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (22 %): 167,20 гривень.

У такому випадку особа зобов’язана подати річну Декларацію із зазначенням суми такої допомоги та сплатити 174,80 грн податків (ПДФО і ВЗ).

Граничні суми благодійної допомоги у 2025 році

Не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога у сумі (вартості), що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року,

- на відновлення втраченого майна,

- на житлові, соціальні і побутові потреби

- та на інші потреби згідно з переліком, що визначається КМУ (Перелік № 653), що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ).

У 2025 році ця сума становила 4 000 000 гривень. У разі перевищення зазначеного граничного розміру сума перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 5 %, а отримувач зобов’язаний подати річну Декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.

Таким чином, особливості оподаткування благодійної допомоги ВПО та інших осіб, постраждалих від збройної агресії рф, залежать від:

- виду благодійної допомоги (цільова або нецільова);

- форми її надання (грошова або негрошова);

- наявності та дотримання вартісних обмежень;

- відповідності Переліку № 653.

Дотримання вимог податкового законодавства дозволяє отримувачам благодійної допомоги скористатися передбаченими пільгами та уникнути порушень податкового законодавства.

 

Закон України № 4698: щодо списання боргу фізичним особам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 26.12.2025 набув чинності Закон України від 3 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 4698).

Законом № 4698 абз. перший – третій п.п. 165.1.55. п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України викладено у новій редакції.

Так, відповідно до внесених Законом № 4698 змін до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) не включаються, зокрема такі доходи:

основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також основна сума боргу платника податку перед кредитором – фінансовою установою при виконанні таким кредитором рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність у сумі, що не перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) при виконанні кредитором – фінансовою установою рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність;

основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, а також основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, при виконанні кредитором - фінансовою установою рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність.

 

Податок на нерухоме майно: фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 443,8 млн гривень

Упродовж січня – грудня 2025 року від фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 443,8 млн грн, що більше минулорічного показника січня – грудня 2024 року майже на 89,2 млн гривень.

Звертаємо увагу, що на період дії воєнного стану на території України по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення ст. 266 ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зокрема, передбачено, що у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право: 

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

 

Дніпропетровщина: понад 115,8 млрд грн податків, зборів та платежів і більш ніж 46,1 млрд грн єдиного внеску сплатили платники протягом 2025 року

Збір платежів до бюджетів усіх рівнів по Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) у 2025 році склав понад 115,8 млрд грн, що на понад 22,1 млрд грн, або на 23,6 відс. більше ніж за підсумками 2024 року (93,7 млрд грн), у т. ч.:

- 59,7 відс. склали надходження до державного бюджету: у 2025 році до державного бюджету надійшло майже 69,2 млрд грн, що на майже 17,0 млрд грн або на 32,4 відс. більше ніж за підсумками 2024 року (52,2 млрд грн);

- 40,3 відс. склали надходження до місцевих бюджетів: протягом 2025 року до місцевих бюджетів надійшло понад 46,6 млрд грн, що на майже 5,2 млрд грн більше ніж у 2024 році (41,5 млрд гривень). Темп росту надходжень складає 112,4 відсотки.

Структура місцевих бюджетів у 2025 році: 

- податок на доходи фізичних осіб – 58,0 відс. (понад 27,0 млрд грн, темп росту до 2024 року – 114,8 відс.); 

- земельний податок та орендна плата –16,3 відс. (майже 7,6 млрд грн, темп росту – 105,2 відс.); 

- єдиний податок –14,4 відс. (понад 6,7 млрд грн, темп росту – 112,9 відсотків).

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від платників Дніпропетровської області упродовж січня – грудня 2025 року надійшло понад 46,1 млрд грн, що на понад 9,0 млрд грн або на 24,4 відс. більше ніж за підсумками 2024 року (37,1 млрд гривень).

Крім того, у 2025 році податкові надходження до бюджету м. Дніпра складають 14,7 млрд грн, що на 2,2 млрд грн, або на 17,4 відс. більше надходжень відповідного періоду минулого року (12,5 млрд гривень).

Структура надходжень до бюджету м. Дніпра у 2025 році:

- податок на доходи фізичних осіб – 57,9 відс. (майже 8,5 млрд грн, темп росту до 2024 року – 118,8 відсотків);

- єдиний податок – 22,5 відс. (майже 3,3 млрд грн, темп росту – 
109,8 відсотків).

 

Платникам податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій встановлено ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Оподаткування процентів за борговими зобов’язаннями встановлено п. 140.1 ст. 140 ПКУ.

Під борговими зобов’язаннями для цілей даного пункту слід розуміти зобов’язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.

Відповідно до п. 140.2 ст. 140 ПКУ для платника податку на прибуток підприємств, у якого сума боргових зобов’язань, визначених п. 140.1 ст. 140 ПКУ, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад 30 відс. суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду.

Сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та відповідно власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 ПКУ.

Власний капітал – різниця між активами і зобов’язаннями підприємства (п. 3 розд. I Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (із змінами)).

Для цілей п. 140.2 ст. 140 ПКУ об’єкт оподаткування визначається згідно із ст. 134 ПКУ з коригуванням фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, крім:

від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;

різниці, визначеної п. 140.2 ст. 140 ПКУ.

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відс. від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ (п. 140.3 ст. 140 ПКУ).

Таким чином, для розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ, невраховані відсотки станом на 01.01.2025 зменшуються на 5 відсотків та додаються до суми відсотків, нарахованих на користь нерезидентів у І кварталі 2025 року.

Отже, платник, у якого у звітному році сума боргових зобов’язань, визначена у п. 140.1 ст. 140 ПКУ, не перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 рази, має право зменшити фінансовий результат до оподаткування у звітному періоді цього року на суму процентів, не врахованих у зменшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 140.3 ст. 140 ПКУ, з урахуванням обмежень визначених у п. 140.2 ст. 140 ПКУ та зменшених на 5 відс. (щорічно).

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи вважатиметься порушенням вимог п. 95 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ситуація, коли виготовлені підприємством безпілотні літальні апарати (БПЛА), запчастини для виробництва яких було імпортовано із застосуванням пільги з ПДВ, будуть списані або безоплатно передані на потреби Збройних Сил України, повідомляє.

У розумінні норм п. 95 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України нецільовим використанням суб’єктом господарювання ввезених на митну територію України складових, зокрема до повітряних безпілотних систем, буде вважатися використання таких складових в будь-якій іншій діяльності такого суб’єкта господарювання, яка не пов’язана із його власною виробничою діяльністю з виробництва та/або ремонту повітряних безпілотних систем.

У разі нецільового використання таких складових суб’єкт господарювання (платник ПДВ) зобов’язаний сплатити суму ПДВ, що мала бути сплачена при ввезенні таких складових на митну територію України, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Водночас, з питання щодо визначення цільового використання ввезених на митну територію України складових, зокрема до повітряних безпілотних систем, та, відповідно, можливості застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого п. 95 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, в описаній ситуації доцільно звернутися до Державної митної служби України.