Комплаєнс-менеджер – особистий податковий консультант платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Платник) встановлюються такі особливості податкового адміністрування на період їх включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), зокрема, закріплення за платником податків посадової особи територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідальної за взаємодію з платником податків (комплаєнс-менеджера).

Порядок організації діяльності комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затверджений наказом Державної податкової служби України від 31.10.2024 № 788 (далі – Порядок), розроблено з метою забезпечення порядку взаємодії комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, яка передбачає консультування платника податків, пов’язаних з виконанням його податкових обов’язків і визначає порядок закріплення за платником податків посадової особи територіального органу ДПС, відповідальної за взаємодію з платником податків (комплаєнс-менеджера) (п. 1.1 розд. І Порядку).

Згідно з п. 1.6 розд. І Порядку взаємодія комплаєнс-менеджера із Платником здійснюється за вибором Платника в усній формі, а також з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі в режимі відеоконференції, яке передбачає консультування Платника, пов’язане з виконанням його податкових обов’язків.

Абзацами першим – другим та четвертим п. 2.1 розд. ІІ Порядку визначено, що територіальні органи ДПС протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку визначають комплаєнс-менеджера та посадову особу, на яку покладено обов’язки в разі тимчасової відсутності або звільнення комплаєнс-менеджера, для взаємодії з Платником, включеним до зазначеного Переліку, і затверджують їхні повноваження відповідним наказом територіального органу ДПС.

У разі виключення Платника з Переліку протягом двох робочих днів вносяться зміни до відповідного наказу про закріплення комплаєнс-менеджера за Платником.

Інформаційне повідомлення щодо закріплення комплаєнс-менеджера надсилається Платнику в електронний кабінет відповідно до Порядку формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495.

Розділом ІІІ Порядку визначені особливості взаємодії комплаєнс-менеджера з Платником.

Зокрема, відповідно до п. 3.1 розд. ІІІ Порядку взаємодія комплаєнс-менеджера із Платником передбачає:

надання консультацій Платнику в усній формі, а також з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі в режимі відеоконференції.

Усі звернення Платника до комплаєнс-менеджера щодо надання консультування реєструються в реєстраційно-моніторинговій картці (далі – РМК) картотеки типу «ЗКМ» (запит комплаєнс-менеджера).

Консультації надаються на запитання Платника, які не потребують підготовки індивідуальної податкової консультації.

Час проведення консультацій комплаєнс-менеджера Платнику залежить від правил внутрішнього службового розпорядку територіальних органів ДПС та безпекової ситуації;

використання при консультуванні Платника інформації з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС), недопущення неправильного, довільного, упередженого трактування такої інформації. Можливість використання комплаєнс-менеджером додаткових джерел інформації, наявних у розпорядженні територіального органу ДПС, зокрема особової справи Платника, оригіналів паперових документів тощо, з урахуванням вимог до роботи з інформацією з обмеженим доступом;

консультації Платнику мають бути структурованими, прозорими та зрозумілими.

Відповідь на запитання Платника повинна бути змістовною, чіткою та відповідати суті, включаючи посилання на чинні нормативно-правові акти.

За потреби використання комплаєнс-менеджером податкової інформації з ІКС ДПС та інших джерел, отриманої у порядку та спосіб, визначені ПКУ, така відповідь може бути надана у п’ятиденний строк.

Пунктом 3.2 розд. ІІІ Порядку передбачено інформування комплаєнс-менеджером Платника про:

наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики, протягом п’ятиденного строку після отримання від Платника відповідного запиту, а також консультування щодо шляхів усунення таких ризиків;

наближення граничних строків декларування, реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних та сплати податкових зобов’язань (у випадку їх непогашення раніше);

виникнення податкового боргу, суму податкового боргу, необхідність його погашення та наслідки непогашення податкового боргу.

З метою нерозголошення конфіденційної інформації комплаєнс-менеджером під час звернення Платника засобами телефонного зв’язку таке звернення реєструється в РМК картотеки типу «ЗКМ» та відповідь із зазначених питань надається Платнику в режимі відеоконференції після отримання письмової згоди Платника, надісланої через електронний кабінет, із зазначенням представників, які будуть брати участь у такій відеоконференції (п. 3.3 розд. ІІІ Порядку).

Згідно з п. 3.4 розд. ІІІ Порядку комплаєнс-менеджер забезпечує:

організацію онлайн-комунікації з Платником. Телефонне звернення Платника про бажання щодо участі в онлайн-комунікації є достатньою підставою для її проведення в узгоджений час, але не пізніше першої половини наступного робочого дня. Комплаєнс-менеджер для ефективної підготовки онлайн-комунікації з Платником має право уточнити короткий зміст питання, яке планується для обговорення. У випадку неможливості зв’язатися з комплаєнс-менеджером Платник має право звернутися до Контакт-центру ДПС;

надсилання (згідно з додатком 2 до Порядку) до електронного кабінету Платника інформаційного повідомлення про параметри доступу до онлайн-комунікації в режимі відеоконференції, зокрема із зазначенням ідентифікатора персональної конференції та кодом доступу, протягом періоду включення платника податків до Переліку;

проведення відеоконференції з Платником, який виявив бажання взяти участь у режимі відеоконференції, з урахуванням правил внутрішнього службового розпорядку територіальних органів ДПС та безпекової ситуації.

Відеоконференція фіксується за допомогою технічних засобів відеозапису шляхом використання комунікаційного програмного забезпечення «Zoom Workplace» (п. 3.5 розд. ІІІ Порядку).

Комплаєнс-менеджер під час виконання своїх посадових обов’язків може повідомити Платника про неможливість надання відповіді у зв’язку з настанням обставин непереборної сили та/або оголошення повітряної тривоги, а також запропонувати Платнику зворотний дзвінок (п. 3.6 розд. ІІІ Порядку).

Відповідно до п. 4.1 розд. ІV Порядку консультування та інформування Платника забезпечуються за допомогою:

телефонного зв’язку;

відеоконференції з підключенням до комунікаційного програмного забезпечення «Zoom Workplace»;

послуг Контакт-центру ДПС;

електронної пошти;

електронного кабінету платника;

безпосередньої зустрічі з Платником у приміщенні контролюючого органу.

Згідно з п.п. 4.1.1 п. 4.1 розд. ІV Порядку безпосередня зустріч здійснюється відповідно до внутрішнього трудового розпорядку роботи територіального органу ДПС, за попереднім записом, узгодженим між Платником та комплаєнс-менеджером.

Безпосередня зустріч із Платником проводиться в спеціально відведеному місці для прийому, у межах приміщення контролюючого органу, облаштованого засобами пожежної безпеки, системою оповіщення про надзвичайні ситуації (у т. ч. про повітряні тривоги), та за можливості із відеоспостереженням, аудіо- / відеофіксацією.

Комплаєнс-менеджер для ідентифікації Платника (представників та/або посадових осіб) перевіряє перед початком зустрічі документи, що посвідчують особу, та документи, що уповноважують на представництво інтересів Платника. Документи щодо повноважень на представництво інтересів Платника надаються щоразу під час проведення безпосередньої зустрічі, незалежно від того, чи подібні зустрічі вже проводилися.

Присутність сторонніх осіб під час проведення безпосередньої зустрічі не допускається.

Абзацами другим та третім п. 4.2 розд. ІV Порядку визначено, що ідентифікація платника податків як Платника при зверненні до Контакт-центру ДПС здійснюється за номером телефону, з якого відбувається звернення, при тому що такий номер телефону внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань як телефон для здійснення зв’язку з Платником.

Додатково до послуг Контакт-центру ДПС Платнику надається інформація щодо закріпленого за ним комплаєнс-менеджера, а також контактної інформації щодо номера телефону, електронної адреси.

Онлайн-комунікації з Платником комплаєнс-менеджером здійснюються за допомогою комунікаційного програмного забезпечення «Zoom Workplace» в режимі відеоконференції виключно із закріпленого робочого місця за комплаєнс-менеджером та через електронний кабінет Платника (п. 5.1 розд. V Порядку).

 

Придбання акцій у емітента ЮО – резидента Дія Сіті: розрахунок податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО у вигляді дивідендів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, витрати, зокрема, у вигляді суми витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.

Право платника податку на податкову знижку за витратами, понесеними на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону № 1667 виникає за результатами 2022 року за умови дотримання вимог встановлених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Згідно з абзацом першим п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, зазначену в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, визначається у такому порядку:

визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ;

визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

визначення розрахункової суми ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО;

визначення суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, та розрахунковою сумою ПДФО, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

 

В який момент виникає об’єкт оподаткування ПДФО при нотаріальному посвідченні спадкового договору?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України, (далі – ЦКУ), цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Поняття та види договору визначено ст. 626 ЦКУ.

За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача (ст. 1302 ЦКУ).

Згідно з п. 1 ст. 1304 ЦКУ спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження (ст. 1307 ЦКУ).

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (ст. 1 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV ПКУ, відповідно до ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ із застосуванням ставки податку 18 відс. (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Крім того, вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Враховуючи зазначене, спадковий договір є правочином, що покладає на його сторін (набувача та відчужувача) взаємні зобов’язання, тому дохід у розумінні ПКУ виникає як у відчужувача в залежності від умов цього договору так і у набувача після смерті відчужувача.

 

Податковий комплаєнс – нова парадигма взаємодії між податковою службою і бізнесом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України активно впроваджує інструменти, що наближають країну до стандартів ЄС. Сьогодні податкова служба проходить етап трансформації, зміщуючи акцент на попередження порушень з боку платників та перехід від фіскального тиску до партнерства. Це не лише оновлення цифрових сервісів, а глобальна зміна структури податкового адміністрування.

Основним механізмом взаємодії податкового органу та платників податків є управління комплаєнс-ризиками. Впровадження системи податкового комплаєнсу стало інструментом, що дозволяє ДПС діяти не тільки як контролюючий орган, а як аналітичний центр. Сьогодні кожний платник може самостійно зменшити свій ризик – статус, порівнюючи свої показники із середньогалузевими, які публікуються на вебпорталі ДПС.

Головне завдання новітньої податкової служби – вчасно попередити платника про потенційні ризики та надати йому можливість самостійно виправити ситуацію. 

Такий підхід не лише знижує адміністративний тиск на платників, а закладає фундамент для прозорих відносин між ним та державою, де ведення чесного бізнесу стає економічно вигідною стратегією. 

 

За якими кодом бюджетної класифікації сплачуються штрафні (фінансові) санкції за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО та/або ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє., що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) затверджено Класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, зокрема, для сплати штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначений код 21080900.

При цьому зазначаємо, що реквізити бюджетних рахунків містяться на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

 

Як отримати статус неприбуткової організації та не сплачувати податок на прибуток

Окремі категорії установ та організацій не є платниками податку на прибуток. Для цього вони мають відповідати чітким критеріям та бути внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Це передбачено ст. 133 Податкового кодексу України.

Хто може претендувати на статус неприбутковості?

- Бюджетні установи.

- Громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки.

- Релігійні організації.

- Благодійні організації.

- Пенсійні фонди.

- Спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб.

- Житлово-будівельні кооперативи (ЖБК).

- Садівничі, дачні, гаражні кооперативи, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.

- ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку).

- Професійні спілки (профспілки).

- Організації роботодавців.

- Інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п.133.4 ст. 133 ПКУ.

Обов'язкові вимоги для отримання неприбуткового статусу

1) Законна реєстрація: створена та зареєстрована згідно із законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

2) Заборона розподілу прибутку: установчі документи мають забороняти розподіл доходів серед засновників, членів організації чи працівників.

3) Передача активів при ліквідації: установчі документи мають передбачати, що у разі припинення діяльності всі активи передаються іншим неприбутковим організаціям або зараховуються до бюджету. Однак це не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи.

4) Внесення контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Як подати документи?

Для включення до Реєстру необхідно подати заяву за формою 1-РН та копії установчих документів:

- Онлайн: через Електронний кабінет платника (найшвидший спосіб);

- Поштою: листом з повідомленням про вручення та описом вкладення;

- Особисто: керівником або представником неприбуткової організації або уповноваженою на це особою;

- Держреєстратору: як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації).

Терміни розгляду

Податковий орган розглядає документи протягом 3 робочих днів. За результатами приймається рішення про:

- включення до Реєстру;

- відмову (якщо подано неповний пакет документів або статут не відповідає вимогам ПКУ).

Важливо: На період дії воєнного стану діють особливі умови використання доходів неприбуткових організацій, визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

 

Підтримка обороноздатності держави: понад 2,4 млрд грн військового збору отримав загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини

Протягом січня – березня поточного року від платників Дніпропетровського регіону надходження військового збору (ВЗ) до загального фонду державного бюджету у порівнянні з відповідним періодом 2025 року зросли на 30,4 відсотків. 

Так, у першому кварталі надійшло понад 2 448,5 млн грн ВЗ, що майже на 571,0 млн грн більше ніж у минулому році. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Висловлюємо вдячність платникам за відповідальність і реальну підтримку захисниць і захисників, які сьогодні виборюють нашу незалежність», – зазначив Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що ВЗ – це обов’язковий платіж, який сплачують фізичні особи з таких доходів, як заробітна плата, винагороди за цивільно-правовими договорами, інші оподатковувані доходи. ВЗ також сплачують і самозайняті особи.

Водночас, ФОПи та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, і які були мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби, звільняються від сплати ВЗ на весь час служби. Таке звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року. 

Довідково: Закон України від 18 червня 2025 року № 4505-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу».

 

За неподання звітності через дротові або бездротові канали зв’язку передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

У разі виявлення під час проведення перевірки факту неподання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та розрахункових книжок, через дротові або бездротові канали зв’язку (у разі обов’язковості її подання) до суб’єкта господарювання застосовується штрафна санкція у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання.

Крім того, вищезазначене порушення, вчинене особами, які здійснюють розрахункові операції, і посадовими особами, – тягне за собою накладення адміністративного штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Довідково: 

- п. 10 ст. 17 Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями);

- ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (із змінами та доповненнями).

 

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід, одержаний фізичною особою як відшкодування моральної та матеріальної шкоди?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), крім:

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику ПДФО внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом;

б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;

в) пені, що сплачується на користь платника ПДФО за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;

г) суми втрат, заподіяних платнику ПДФО актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом;

ґ) виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.

Норми встановлені п.п. 164.2.14 п. 16.2 ст. 164 ПКУ.

Дія п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.

Крім того, відповідно до п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються такі доходи:

- кошти, отримані платником ПДФО в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі;

- доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника ПДФО при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником ПДФО своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).

Ставка ПДФО визначена п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Довідково: 

ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями).

 

Понад 43,2 млрд грн податкових платежів та єдиного внеску – фінансова інвестиція у підтримку економіки держави від платників Дніпропетровщини

Протягом першого кварталу 2026 року до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 43,2 млрд грн податкових платежів і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). 

Так, збір до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску) склав понад 30,8 млрд грн, що на понад 3,6 млрд грн, або на 13,5 відс. більше ніж у відповідному періоді 2025 року.

Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін. 

Державний бюджет у січні – березні 2026 року платники регіону поповнили майже на 18,9 млрд гривень. Надходження зросли на понад 2,4 млрд грн, або на 14,7 відс., у порівнянні з трьома місяцями минулого року.

До місцевих бюджетів впродовж січня – березня 2026 року платники Дніпропетровщини спрямували понад 11,9 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року це на понад 1,2 млрд грн, або на 11,6 відс., більше.

Державні цільові фонди від платників області з початку 2026 року отримали понад 12,4 млрд грн єдиного внеску. Порівняно з минулорічними січнем – березнем надходження збільшились майже 2,3 млрд грн, або на 22,4 відсотки.

«Висловлюємо вдячність всім платникам за роботу і сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань. Сьогодні спільно з бізнесом і громадськістю активно працюємо у напрямку забезпечення позитивної динаміки надходжень до бюджетів», – підкреслив керівник податкової служби регіону.

 

Зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН: яким чином заповнюється таблиця даних платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Таблиця даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) – це зведена інформація, що подається платником податку на додану вартість (податок, ПДВ) до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника ПДВ згідно з Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД), кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.

У Таблиці, що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в ЄРПН зазначаються:

► види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.

Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Довідково: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами).

 

Вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів: дата складання податкової накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 97.1, 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України передбачено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту з метою вивезення за межі митної території України окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.

Дата складання такої податкової накладної не може бути меншою за дату, визначену в постанові Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» (01.12.2024).

 

Погашення заборгованості по єдиному внеску та нарахованої пені: який код виду сплати зазначається при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у випадках сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та нарахованої суми пені платником у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється код виду сплати «140» – «Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань».

Актуальні реквізити рахунків для сплати єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.

Питання були стосовно подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2025 рік при отриманні спадщини, звіряння даних нерухомого майна, реєстрація РРО/ПРРО отримання адміністративних послуг в ЦОП.

Також, запитували про роботу Офісу податкових консультантів, Національну стратегії доходів до 2030 року та систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), оформлення трудових відносин з найманими працівниками та інше.

На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

 

Брифінг щодо декларування доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова провела брифінг з представникам газети «ВІК.Вісник Кривбасу» щодо Деклараційної кампанії – 2026.

З 01 січня 2026 року в Україні триває деклараційна кампанія, під час якої фізичні особи зобов’язані задекларувати доходи, отримані протягом 2025 року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація):

- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України (ПКУ));

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ);

- іноземні доходи (п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПКУ);

- для отримання податкової знижки (ст.166 ПКУ).

Зобов’язані подавати Декларацію також:

- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст.177 ПКУ);

- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (ст.178 ПКУ);

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п.170.10.4 п.170.10 ст.170 ПКУ);

- платники податку на доходи фізичних осіб – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 с.179 ПКУ).

Декларацію про майновий стан і доходи можна подати до територіального органу Державної податкової служби за місцем реєстрації:

- особисто або уповноваженою на це особою (Центр обслуговування платників Криворізької ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області, який знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів, 4а);

- поштою з повідомленням про вручення;

- або засобами електронного зв’язку в електронній формі, скориставшись сервісом «Електронний кабінет».

Шановні громадяни міста! Закликаємо вас виконати свій конституційний обов’язок та задекларувати доходи отримані протягом 2025 року. Термін подання декларації про майновий стан та доходи до 1 травня 2026 року.

 

Засідання комісії з питань справляння плати за землю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування — Криворізький район) інформує.

У виконавчому комітеті Криворізької міської ради відбулось засіданні комісії з питань справляння плати за землю та виконання показників доходів бюджету міста за участі представників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Під час засідання учасники обговорили стан надходжень плати за землю, наявні проблемні питання у цій сфері, а також результати виконання показників доходної частини бюджету міста.

За підсумками зустрічі визначено напрями подальшої роботи, спрямовані на підвищення рівня надходжень до бюджету, зменшення податкової заборгованості та забезпечення стабільного виконання планових показників

 

Засідання районної комісії виконкому Металургійної районної у місті Кривому Розі ради

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

Нещодавно представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області взяли участь у засіданні районної комісії з питань координації дій місцевого самоврядування і виконавчої влади щодо забезпечення податкових надходжень до бюджету міста.

Метою проведення таких засідань є сприяння погашенню податкової заборгованості та обговорення заходів для вирішення проблемних питань, які виникають при здійсненні господарської діяльності.

За підсумками зустрічі визначено напрями подальшої роботи з бізнесом, спрямовані на зменшення заборгованості та недопущення подальшого зростання.