Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує
Про право на звільнення від податкових обов’язків юридичних і фізичних осіб, які постраждали від російської агресії
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податків із прифронтових територій, які постраждали внаслідок бойових дій, можуть отримати тимчасове звільнення від виконання податкових обов’язків.
Таке право визначено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225. Ним для такого бізнесу передбачено перенесення термінів подання звітності та сплати податків на дату після закінчення воєнного стану або відновлення можливості виконання платником своїх обов’язків.
Хто може скористатися:
Право на звільнення мають юридичні та фізичні особи, які постраждали від російської агресії і не можуть виконувати свої податкові обов’язки через її наслідки, зокрема:
- руйнування повністю або частково виробничих потужностей;
- знищення комп’ютерного та іншого обладнання;
- перебування на території бойових дій;
- окупацію території, де розташоване підприємство або його об’єкти оподаткування;
- втрату доступу до виробничих чи управлінських приміщень;
- втрату інших виробничих чи необоротних активів.
Тимчасове звільнення передбачає:
перенесення термінів:
- подання звітності з визначених податків, зборів, обов’язкових платежів;
- сплати визначених податків, зборів та обов’язкових платежів;
звільнення від штрафних санкцій за:
- несвоєчасну реєстрацію податкових або акцизних накладних;
- порушення порядку застосування РРО/ПРРО.
Що необхідно зробити:
Платник податків має подати до контролюючого органу заяву довільної форми з документами на підтвердження.
Це можуть бути:
- акти фіксації пожеж, руйнувань, складені уповноваженими працівниками ДСНС;
- дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про право власності на майно;
- витяги з ЄРДР про реєстрацію кримінальних правопорушень;
- банківські виписки про відсутність коштів як інших джерел доходу підприємства;
- інші документи з підтвердженням фактів перешкод або неможливості.
Подати їх можна за місцем податкової реєстрації або до будь-якого сервісного центру ДПС особисто, поштою (з повідомленням про вручення) або через Електронний кабінет.
Розгляд документів:
Контролюючий орган розглядає заяву та документи протягом 20 календарних днів.
Якщо документів недостатньо – платнику направляється рішення з пропозицією надати додаткові матеріали для підтвердження протягом 10 календарних днів. Після отримання таких додаткових документів, контролюючий орган розглядає їх протягом 20 календарних днів.
Рішення щодо можливості чи неможливості виконання податкових обов’язків платником приймається з урахуванням індивідуальних особливостей бізнесу та обставин кожного платника, причинно-наслідкового зв’язку та усіх документів.
У разі позитивного рішення платник отримує право виконати свої податкові обов’язки протягом шести місяців після скасування дії воєнного стану або після відновлення можливості їх виконання.
Податкові України та Польщі підписали Меморандум про співпрацю: фокус на даних, сервісах і спільних стандартах
ДПС та Національна податкова адміністрація Польщі зробили ще один крок до глибокої міжнародної взаємодії. В. о. Голови ДПС Леся Карнаух та Голова Національної податкової адміністрації Польщі Марчін Лобода підписали Меморандум про співпрацю.
У заході також взяли участь воєвода Люблінський Кшиштоф Коморський, мер міста Люблін Кшиштоф Жук, представники ДПС та Національної податкової адміністрації Польщі.
«Це новий рівень співробітництва, який враховує всі сучасні виклики – безпекову ситуацію, євроінтеграційні процеси, необхідність покращення якості сервісів для платника», – наголосила під час підписання Леся Карнаух.
Вона зазначила, що Польща – наш надійний та стратегічний партнер, який поруч у найскладніший час, який нині проходить Україна. В. о. Голови ДПС нагадала, що один із важливих проєктів, який вдалося реалізувати під час повномасштабного вторгнення – розміщення державних інформаційних ресурсів ДПС у мобільному центрі обробки даних Республіки Польща. І це дозволило українській податковій забезпечити сталість роботи критичних інформаційних систем в умовах війни та постійних атак на інфраструктуру. Це про справжню підтримку!
Попри російську агресію польські інвестори продовжують працювати та розвивати свій бізнес. Загалом в Україні понад 1,4 тисячі субʼєктів господарювання з істотною часткою польського капіталу. Сума сплачених ними податків за 11 місяців цього року – понад 6 млрд гривень.
«Важливе питання – ефективний обмін податковою інформацією між нашими країнами. Ми багато років працюємо на базі конвенцій, які регулюють це питання. І жодних проблем між податковими України та Польщі немає», –додала Леся Карнаух.
Що передбачає новий Меморандум?
Стратегічні напрями співпраці:
– євроінтеграційні процеси та адаптація до стандартів ЄС.
Податкова сфера – одна з важливих та чутливих частин переговорів щодо вступу України в ЄС. І нам вкрай важливий досвід європейських інституцій, з урахуванням при цьому українських реалій;
– боротьба з тіньовою економікою.
Удосконалюємо аналітичні інструменти для зменшення незаконного обігу товарів і ухилення від сплати податків;
- покращення цифрових сервісів для платників.
Обмін практиками щодо електронних сервісів та автоматизації процесів. Це зробить податкову більш зручною та зрозумілішою як для людей, так і для бізнесу;
– поглиблення обміну податковою інформацією за міжнародними стандартам.
Це дозволить ще більш оперативно виявляти ризикові операції та контролювати транскордонні схеми. Все стандартизовано і без зайвих барʼєрів;
– підвищення кваліфікації фахівців.
Йдеться про спільні навчальні програми та обмін практиками між нашими фахівцями, у тому числі із залученням Національної школи державного управління в Польщі;
– посилення інституційної спроможності податкових адміністрацій обох країн.
Працюємо над удосконаленням стандартів управління та процесів.
«Війна не поставила на паузу наше прагнення до змін. Ми маємо унікальний шанс зробити податкову людяною, яка працює для кожного платника податків. І вдячні нашим міжнародним партнерам, які допомагають в цьому», – додала в. о. Голови ДПС.
Про подання заяви фізичною особою про застосування пільги із земельного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки посадових осіб під час адміністрування податків та зборів регламентує Податковий кодекс України.
Пільги із земельного податку з фізичних осіб встановлено ст. 281 ПКУ.
Так, відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
особи з інвалідністю першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2,0 га;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше як 0,25 га, в селищах – не більше як 0,15 га, в містах – не більше як 0,10 га;
- для індивідуального дачного будівництва – не більше як 0,10 га;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше як 0,01 га;
- для ведення садівництва – не більше як 0,12 гектара.
При цьому відповідно до п. 281.4 ст. 281 ПКУ, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – Заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової Заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, Заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Також, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає Заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (абзац перший п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової Заяви про застосування пільги (абзац другий п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду (абзац третій п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
Подавати Заяви про застосування пільги фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом платника, а також через мобільний застосунок «Моя податкова», створеного на цифрових платформах iOS та Android.
Отже, Заява про застосування пільги із земельного податку (разом з документами, що посвідчують право пільгу) подається до контролюючого органу ДПС за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки (у т. ч., якщо такі ділянки знаходяться на території різних територіальних громад, які обслуговуються різними органами ДПС).
Водночас зазначаємо, якщо фізична особа, яка належить до пільгових категорій, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, кожна з яких у межах граничних норм, а загальна їх площа перевищує граничні норми, подає Заяву про застосування пільги (разом з документами, що посвідчують право на пільгу), до 01 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки (у т. ч., якщо такі ділянки знаходяться на території різних територіальних громад, які обслуговуються різними органами ДПС), в якій зазначає інформацію про обрані земельні ділянки для застосування пільги. При цьому період дії пільги до обраних земельних ділянок з 01 січня року, в якому подано Заяву про застосування пільги, до початку місяця, що настає за місяцем подання нової Заяви про застосування пільги (у разі зміни фізичною особою земельних ділянок для застосування пільги).
Також, якщо фізична особа, яка належить до пільгових категорій, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає Заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Порушення використання КОРО та/або РК: яка відповідальність застосовується контролюючим органом до СГ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з пунктами 5, 6 та 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО (далі – ПРРО) у випадках, визначених Законом № 265, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) з додержанням встановленого порядку її ведення, забезпечувати зберігання (у разі використання) використаних КОРО протягом трьох років після їх закінчення та щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Пунктом 3 ст. 17 Закону № 265 передбачено, що якщо у випадках, визначених Законом № 265, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку КОРО та/або розрахункові книжки (РК), то до такого суб’єкта господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів застосовується відповідальність у вигляді фінансової санкції у розмірі п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (ст. 26 Закону № 265).
Понад 17,7 млрд грн ПДВ до загального фонду держбюджету – внесок платників Дніпропетровщини у економічну міць держави
Впродовж січня – листопада 2025 року загальний фонд державного бюджету від платників Дніпропетровщини отримав понад 17,7 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). У порівнянні з відповідним минулорічним періодом надходження зросли майже на 3,1 млрд грн, або на 21,0 відсоток. Про це проінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Під час викликів своєчасна сплата податків – це запорука фінансової стійкості держави – стабільна робота економіки і підтримка важливих соціальних програм. Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до виконання своїх зобов’язань», – зазначив Юрій Павлютін.
Очільник податкової служби регіону наголосив, що податкова служба як служба сервісна демонструє свою відкритість і працює над забезпеченням рівних та прозорих умов для ведення бізнесом господарської діяльності. Сьогодні комунікації з платниками набули нових форматів спілкування. Офіс податкових консультантів – сервіс, орієнтований на взаємодію з платниками за принципами рівних можливостей, поваги та інклюзії. Це реальний сервісний інструмент максимальної комплексної консультаційної допомоги платнику», – підкреслив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що у разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на його електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у платіжній інструкції необхідно заповнювати:
у полі «Отримувач» – назву платника;
у полі «Код» – податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
у полі «Банк отримувача» – «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
у полі «Рахунок отримувача» – номер електронного рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ за стандартом IBAN.
У полі «Призначення платежу» такої платіжної інструкції друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з рахунка у банку або небанківському надавачу платіжних послуг на електронний рахунок».
Щодо стягнення податкового боргу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 20.08.2025 розпочала роботу система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу.
Відповідно до вимог вищевказаного Порядку процес формування платіжних інструкцій на списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється на щоденній основі.
Акцентуємо увагу, що направлення платіжних інструкцій здійснюється на щоденній основі по кожному платнику, по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно ст. 95 Податкового кодексу України.
Підставою для відкликання платіжних інструкцій відповідно до Порядку фактично є інформація в інформаційно-комунікаційній системі ДПС про відсутність/погашення податкового боргу.
Місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників рентної плати за видобування природного газу отримали понад 25,5 млн гривень
У січні – листопаді поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників за видобування природного газу надійшло понад 25,5 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що 22.12.2025 – останній день подання податкової декларації з рентної плати за листопад 2025 року з розрахунком:
- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України).
Безбар’єрність: ЦОПи стають доступнішими: ДПС продовжує облаштовувати простір для маломобільних відвідувачів
Державна податкова служба України працює над створенням по-справжньому безбар’єрного середовища у своїх Центрах обслуговування платників. Головний пріоритет – комфорт та легкий доступ для маломобільних відвідувачів.
Все більше адмінбудівель податкової оснащуються пандусами, підйомниками та зручними входами. Більшість ЦОПів уже мають адаптовану інфраструктуру, а робота над рештою – триває.
Паралельно оновлюється й внутрішній простір: встановлюються тактильні та візуальні елементи доступності, а також інформаційні панелі, що дозволяють відвідувачам швидко орієнтуватися та отримувати потрібні дані.
Ще один напрям модернізації – створення комфортних умов для родин із дітьми. У частині будівель уже облаштовані дитячі куточки, зручні для очікування та перебування малечі.
Безбар’єрність, доступність, комфорт і турбота про кожного платника податків – це реальні зміни, які вже відбуваються у Центрах обслуговування по всій країні.
До уваги юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація), передбачає заповнення, зокрема, додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості), який є її невід’ємною частиною.
Згідно з примітками 12 – 13 інформації до додатка 1 до Декларації:
у графі 16 «Застосування п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 розд. ХІІ ПКУ» зазначається збільшення річної суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 25000 грн. згідно з нормою п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 розд. XII Податкового кодексу України (далі – ПКУ): якщо розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, збільшується, зазначається «25000», якщо не збільшується, графа не заповнюється;
у графі 17 «Річна сума податку» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 зазначається річна сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у гривнях з копійками з двома знаками після ком) за кожним задекларованим об’єктом, яка розраховується за формулою:
графа 9 р. 2. n х графу 14 р. 2. n х графу 15 р. 2. n/100 + графа 16 р. 2 n, де n – порядковий номер рядка.
Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема, у власності юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року юридичні особи обчислюють в Декларації річну суму податку, збільшену на 25000 грн. на рік, для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, та для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:
(графа 9 «Площа об’єкта оподаткування (загальна)» х графу 14 «Ставка (%)» х графу 15 «Розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня звітного року»/100)/12 х (суму колонок 10 – 13 «Кількість місяців перебування у власності, у кварталах») + графа 16 «Застосування п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 розд. ХІІ ПКУ» (25000 грн)/12 х (суму колонок 10 – 13 «Кількість місяців перебування у власності, у кварталах»).
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платникам податку на додану вартість (ПДВ) автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ). Розрахунки з бюджетом у СЕА ПДВ здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого п. 87.1 ст. 87 ПКУ.
Стосовно, чи може платник ПДВ поповнити рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ готівкою через касу банку або через термінал самообслуговування, якщо його поточний рахунок заблоковано (арештовано), повідомляємо.
Згідно з п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 ПКУ на рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти:
а) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ;
б) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України»;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ;
ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 01 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.
Формула, за якою здійснюється рахунок реєстраційної суми, визначена п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ та п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 569).
Складовою такої формули є S поповнення рахунку – загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в СЕА ПДВ, в тому числі рахунків у системі СЕА ПДВ – сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, зазначених у підпунктах «а» – «в» п. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим.1 ПКУ.
Згідно з п. 19 Порядку № 569 за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ, платником ПДВ проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ.
Відповідно до п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник ПДВ у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з рахунка у банку або небанківському надавачу платіжних послуг.
Отже, нормами чинного законодавства не передбачено поповнення платником ПДВ рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ готівкою через касу банку або через термінал самообслуговування, якщо поточний рахунок платника ПДВ заблоковано (арештовано).
Юридична особа є власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені: чи сплачується земельний податок?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з підпунктом 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Платниками земельного податку є:
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);
землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.2 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).
Об’єктами оподаткування земельним податком є:
земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);
земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);
земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1.3 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).
Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
Особливості виникнення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Частиною другою ст. 382 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є, зокрема, права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок, та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Частиною першою і другої ст. 42 ЗКУ встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, юридична особа, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 ПКУ до моменту виникнення відповідних прав такої особи на таку земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог ПКУ не має обов’язку нараховувати та сплачувати плату за землю.
Що стосується юридичної особи, яка володіє нерухомим майном у багатоквартирному будинку, то безпосереднім платником земельного податку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.
Разом з цим, юридична особа як власник об’єктів нерухомого майна у багатоквартирних будинках свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі може реалізовувати в межах Цивільного кодексу України через особу, якій делеговано (або будуть делеговані) повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав на земельні ділянки під такими будинками, та у якої з моменту здійснення державної реєстрації прав на такі ділянки виникатимуть податкові зобов’язання з плати за землю, в тому числі земельного податку.
Внесення змін до Повідомлення за ф. № 20-ОПП у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, у тому числі зміни його призначення
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Порядок обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначений розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).
Форму Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) наведено у додатку 10 до Порядку № 1588.
Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
Водночас, у разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Повідомлення за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 та п. 2 Пам’ятки для заповнення розд. 3 Повідомлення за ф. № 20-ОПП).