Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує
Порядок розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами) питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами).
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За яких обставин може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Трудовий договір – документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що роботодавці зобов’язані оформлювати з найманими працівниками трудові відносини відповідно до законодавства про працю.
Трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.
Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.
З моменту підписання трудового договору найманому працівнику забезпечуються трудові права і соціальні гарантії, зокрема:
- гідні та безпечні умови праці;
- нормований робочий час;
- оплачувані та неоплачувані відпустки;
- регулярна виплата заробітної плати не нижче мінімальної;
- захист від незаконного звільнення;
- страхові виплати в разі непрацездатності;
- захист прав, тощо.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу.
Зауважуємо, що фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.
Цілі Національної стратегії доходів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.
Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.
Стратегічні цілі НСД:
- забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;
- забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;
- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.
Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.
До уваги суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини тринадцятої ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.
Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним (далі – підакцизні товари) та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.
Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).
Згідно з п. 49 частини другої ст. 46 Закону № 3817 підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є факт невідповідності розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, розміру, визначеному частиною тринадцятою ст. 42 Закону № 3817, протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання вимог Закону № 3817 та зафіксований в акті такої перевірки.
Враховуючи викладене, недотримання суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, встановленого рівня середньої щомісячної заробітної плати протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, є підставою для прийняття податковим органом рішення про припинення дії такої ліцензії.
Водночас, чинним законодавством не передбачено право контролюючого органу самостійно визначати (нараховувати) суму податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб виключно на підставі недотримання ліцензіатом встановленого показника середньої заробітної плати.
Юридичною особою військовослужбовцю, який перебуває в зоні бойових дій, надана благодійна допомога в грошовій формі: що з оподаткуванням ПДФО та військовим збором?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. «а» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ у будь-якій сумі (вартості) надається:
платникам податку, визначеним абзацом другим п.п. «а», п.п. «б» та абзацами другим і п’ятим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, – для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування (обстеження, діагностики), забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
платникам податку, визначеним абзацами третім – п’ятим п.п. «а», абзацами третім і четвертим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення.
Підпунктом «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ передбачено, що не включається до оподатковуваного доходу сума (вартість) благодійної допомоги виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5073), на користь, зокрема, учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних).
Благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 5073).
Отже, якщо юридична особа (у тому числі неприбуткова організація) надає благодійну допомогу фізичним особам, зазначеним у п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то сума такої благодійної допомоги не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором за умови, що така допомога надається виключно на цілі, зазначені у п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ. У зв’язку із чим отримувач такої благодійної допомоги повинен документально підтвердити використання такої благодійної допомоги.
До уваги фізичних осіб – волонтерів!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з частиною першою ст. 7 Закону України від 19 квітня 2011 року № 3236-VI «Про волонтерську діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3236) волонтер – це фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги.
Відповідно до частини другої ст. 7 Закону № 3236 волонтери надають волонтерську допомогу на базі організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на підставі договору про провадження волонтерської діяльності, укладеного з такою організацією чи установою, або без такого договору.
Волонтери можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально, при цьому вони зобов’язані повідомляти отримувачів волонтерської допомоги про те, що вони не співпрацюють з організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів. Волонтери не можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально за напрямами, визначеними абзацами сьомим і восьмим частини третьої ст. 1 Закону № 3236.
Чи включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу кошти зібрані фізичною особою – волонтером на свій поточний рахунок та надалі перераховані благодійному фонду для їх використання на цілі, визначені п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)?
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється згідно з розділом IV ПКУ.
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є, зокрема:
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ);
іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, визначено згідно зі ст. 165 ПКУ.
Підпунктом «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається, зокрема, сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Реєстр волонтерів) в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами та доповненнями), для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпунктах «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги.
Зазначені у п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня включно року, наступного за роком, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (абзац п’ятнадцятий п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Отже, кошти зібрані фізичною особою – волонтером на свій поточний рахунок і виплачені (надані, використані) надалі на користь осіб, зазначених у підпунктах «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, безпосередньо таким особам або через установи або організації, визначені у п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.
У разі якщо фізична особа – волонтер здійснює збір коштів на свій поточний рахунок і перераховує їх надалі на користь благодійного фонду (тобто використовує не на користь осіб, зазначених у підпунктах «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), то положення п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не застосовуються до такої фізичної особи – волонтера, а отже, сума такої допомоги включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу волонтера та оподатковується на загальних підставах, як інший дохід.
Національна стратегія доходів до 2030 року: пільговий режим з податку на прибуток підприємств для резидентів Дія Сіті
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податок на прибуток підприємств (податок на прибуток) є важливим джерелом надходжень.
Протягом 2021 – 2022 років в Україні було запроваджено декілька спеціальних режимів в межах чинної моделі податку на прибуток, метою яких є стимулювання секторальних або регіонально орієнтованих інвестицій.
Так, особливості оподаткування резидентів Дія Сіті спрямовані на стимулювання діяльності у сфері комп’ютерного програмування, консультування з питань інформатизації, діяльності із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітньої діяльність у галузі ІТ, кібербезпеки проектування, виробництва безпілотних повітряних суден (літальних апаратів) та/або безпілотних водних (надводних, підводних) суден (апаратів) та/або безпілотних наземних транспортних засобів (апаратів, комплексів, платформ), комплектувальних виробів до зазначених суден, засобів (апаратів, комплексів, платформ), їх технічного обслуговування та ремонту, тощо. Для того, щоб бути зареєстрованим резидентом Дія Сіті суб’єкт господарювання має відповідати низці критеріїв.
Преференції в частині сплати податку на прибуток для резидентів Дія Сіті: резиденти Дія Сіті можуть самостійно обрати один із двох варіантів оподаткування своїх доходів: податок на прибуток на особливих умовах (за ставкою 9 % до бази оподаткування, яка визначається на підставі операцій із розподілу прибутку та операцій, які прирівнюються до такого розподілу) або податок на прибутокна загальних підставах (за ставкою 18 %).
Підприємства та організації, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, мають право на пільги з податку на прибуток
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підприємства та організації, які засновані громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, мають право на застосування пільг з податку на прибуток.
Відповідно до п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України звільняється від оподаткування прибуток, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім:
підакцизних товарів,
послуг із постачання підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії, консигнації, поруки, доручення, довірчого управління та інших цивільно-правових договорів, які передбачають постачання товарів від імені іншої особи без передачі права власності.
Для отримання пільги підприємство має відповідати таким умовам:
у попередньому звітному (податковому) періоді кількість працівників з інвалідністю, які мають основне місце роботи на такому підприємстві, становить не менше 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників;
фонд оплати праці таких працівників з інвалідністю становить не менше 25 % суми загальних витрат на оплату праці.
Застосування цієї пільги можливе лише за наявності дозволу на право користування нею. Дозвіл видається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
В яких випадках повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску за ф. № 2-ЄСВ підлягає заміні?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 6 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1162) у разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ (далі – повідомлення за ф. 2-ЄСВ), наведеною у додатку 3 до Порядку № 1162 (найменування, прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо), повідомлення за ф. № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.
Для отримання нового повідомлення за ф. № 2-ЄСВ платник єдиного внеску подає до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення.
Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення.
У такому самому порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку на додану вартість (податок, ПДВ) зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Чи має платник податку право віднести суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку на підставі податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено та яку зареєстровано після спливу граничного строку подання податкової декларації?
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Відповідно до п. 3 Порядку № 520 комісії контролюючого органу приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, та надсилають його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246). Відповідно до п. 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з подій, зокрема, прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно з п. 25 Порядку № 1246 платник податку через електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ перебіг строків, зазначених у п. 198.6 ст. 198 ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (абзац сьомий п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Враховуючи лист Міністерства фінансів України, реєстрація податкової накладної вважається зупиненою з дати оформлення квитанції про зупинення реєстрації до, зокрема, дати прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, реєстрацію якої було зупинено та яку зареєстровано в ЄРПН, зокрема, на підставі рішення комісії контролюючого органу:
у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної – у декларації того звітного (податкового) періоду, в якому її складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної (з урахуванням переривання термінів відповідно до абзацу сьомого п. 198.6 ст. 198 ПКУ);
у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН податкової накладної – у декларації того звітного (податкового) періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання (з урахуванням переривання термінів відповідно до абзацу сьомого п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Крім того, суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН та які не було включено до складу податкового кредиту протягом термінів, визначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ, платник податку може включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за той звітний період, у якому таку податкову накладну було складено – якщо вона була вчасно зареєстрована в ЄРПН, або за звітний період, у якому таку податкову накладну було зареєстровано в ЄРПН – якщо реєстрація відбулася з порушенням терміну (тобто за той звітний період, у якому платник податку отримав право на включення сум ПДВ за такою податковою накладною до податкового кредиту). При цьому необхідно враховувати строки давності, встановлені ПКУ.
РРО: які документи необхідно формувати та зберігати
Суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій під час розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, повинні дотримуватися вимог щодо формування та зберігання документів.
Які документи потрібно формувати щодня
Кожного робочого дня або зміни, у випадку проведення розрахунків, суб’єкти господарювання зобов’язані:
- створювати фіскальні чеки – у паперовій та/або електронній формі;
- створювати контрольні стрічки у електронній формі;
- формувати Z-звіти за підсумками робочої зміни касира (продавця);
Скільки потрібно зберігати документи
Контрольні стрічки мають зберігатися у фіскальній пам’яті РРО протягом всього строку його експлуатації встановленої виробником, але не менше 7 років. Виняток передбачений лише для автоматів з продажу товарів або послуг.
Також законодавство вимагає зберігати безпосередньо на місці проведення розрахунків:
- реєстраційне посвідчення РРО або його копію;
- останню довідку про опломбування РРО;
Фактично підприємці повинні забезпечити у місці проведення розрахунків належне зберігання лише документів, що підтверджують облік товарних запасів (у передбачених законом випадках) та оригіналу довідки про опломбування РРО. Всі документи що стосуються реєстрації та обліку РРО наявні у контролюючого органу (тому достатньо їх копії), а сформовані ними фіскальні звітні документи зберігаються за замовчуванням в блоці фіскальної пам’яті та/або сервері контролюючого органу.
Довідково: Порядок проведення розрахунків встановлений Законом України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Сплатили за ліцензію, обов’язково подайте заяву про внесення чергового платежу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що після оплати чергового платежу за ліцензію потрібно обов’язково ще подати «Заяву про внесення чергового платежу». Без неї процес вважається незавершеним.
Форми заяви:
- паперова;
- електронна;
Що треба вказати в заяві:
- код класифікації доходів бюджету;
- суму внесеного платежу;
- номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення такої плати.
Після отримання заяви орган ліцензування автоматично формує витяг із реєстру ліцензіатів і надсилає його суб’єкту господарювання в електронній формі.
Це підтверджує, що платіж за ліцензію зараховано, а діяльність ведеться законно.
Нагадуємо: обов’язкова своєчасна сплата річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію передбачена Законом України № 3817 від 18 червня 2024 року.
Платіж слід здійснити до початку нового річного або квартального періоду, а після сплати обов’язково повідомити про це орган ліцензування у встановленому порядку.
Довідково:
Закон України від 18 червня 2024 року № 3817 ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями);
Постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2025 № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовується в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального»
Електронний витяг із реєстру волонтерів спрощує процедуру реєстрації
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2025 № 494 оновлено Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.10.2025 за № 1460/44866).
Так, спрощено форму Заяви № 1-РВ про включення або внесення змін до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Реєстр), а також запроваджено можливість отримувати витяг із Реєстру в електронному вигляді, що сприяє оперативному оформленню документів і надає зручний доступ до власних даних онлайн.
Фізичній особі – благодійнику не потрібно зазначати в заяві категорії осіб, визначені підпунктами «а» та «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, на користь яких надається благодійна допомога.
Для благодійників, які вже включені до Реєстру, запроваджено ще одну зручну опцію – отримання витягу з Реєстру в електронній формі.
Такий витяг надсилається ДПС у відповідь на електронний запит благодійника.
Крім того, витяг автоматично формується та надсилається у випадках:
- включення фізичної особи до Реєстру;
- внесення змін до даних волонтера;
- виключення з Реєстру.
Заяву за формою № 1-РВ (оновленою) можна подати в електронному вигляді засобами електронної комунікації, зокрема через Електронний кабінет.
Форма F1308304 доступна за посиланням:
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm
Процедура подання заяви та форма для заповнення розміщені тут:
https://tax.gov.ua/baneryi/dlya-volonteriv/zayava-pro-vklyuchennya-do-reestru/
Спрощення процедур та цифрові сервіси – це ще один крок до підтримки благодійників і волонтерів, які щоденно роблять важливу справу для країни.
Які документи для отримання ПСП подає одинока мати, яка має дитину (дітей) віком до 18 років?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Правила подання платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги (ПСП), на яку він має право згідно з ПКУ, визначено Порядком № 1227.
Платник ПДФО подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування ПСП) за встановленою Державною податковою службою формою.
Для застосування ПСП з підстав, передбачених у п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім заяви про застосування ПСП, зокрема одинока матір, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, подає:
- копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;
- копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);
- копію паспорта.
Одинокою матір’ю вважається особа, яка на момент застосування роботодавцем пільги, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебуває у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.
Довідково:
ПКУ – Податковий кодекс України;
Порядок № 1227 – Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227.
Реєстрація ПРРО: послідовність дій СГ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі.
Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316605), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє шляхом подання в електронній формі повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО, за формою № 5-ПРРО (J/F1391802).
Інтерв’ю: Податкова знижка – можливість повернути частину сплаченого ПДФО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.
Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала інтерв’ю газеті «Весь Кривий Ріг» про право на податкову знижку.
Що таке податкова знижка?
Податкова знижка – це право громадянина повернути частину податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), сплаченого із заробітної плати, за певними витратами, визначеними Податковим кодексом України.
Хто може скористатися правом на податкову знижку?
Скористатися правом на податкову знижку можуть громадяни України, які упродовж року отримували доходи у вигляді заробітної плати та сплачували ПДФО. При цьому необхідно мати підтверджуючі документи щодо понесених витрат.
Які це витрати?
До податкової знижки можуть включатися, зокрема:
частина суми процентів за іпотечним кредитом;
кошти, сплачені за навчання;
страхові платежі;
пожертвування та благодійні внески;
витрати на допоміжні репродуктивні технології;
переобладнання транспортного засобу;
витрати на оренду житла для окремих категорій громадян.
Перелік витрат визначено п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України.
Тобто зараз можна отримати податкову знижку за оренду житла?
Так, з 1 січня 2026 року розширено перелік громадян, які можуть скористатися податковою знижкою в тому числі і за витратами на оренду житла.
Відтепер право на повернення частини ПДФО мають не лише внутрішньо переміщені особи, а й учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни. Такі зміни внесено Законом України № 4536-ІХ від 16 липня 2025 року.
За яких умов можна отримати податкову знижку за оренду житла?
Податкова знижка надається за умови:
наявності офіційного договору оренди житла;
документального підтвердження оплати;
відсутності у платника податку та членів його сім’ї першого ступеня споріднення власного житла за межами тимчасово окупованих територій;
отримання доходів у вигляді заробітної плати.
Для внутрішньо переміщених осіб також необхідна довідка ВПО.
Громадянин має право включити до податкової знижки суму коштів, фактично сплачених за договором оренди житла (квартири або будинку). Це дозволяє повернути частину раніше сплаченого ПДФО із заробітної плати.
Які документи необхідно подати?
Для отримання податкової знижки подаються:
декларація про майновий стан і доходи;
копія договору оренди житла;
платіжні документи;
довідка про отримані доходи;
документи, що підтверджують відповідний статус (за потреби).
До якого терміну можна подати декларацію про майновий стан і доходи?
Громадяни, які мають право на податкову знижку за результатами 2025 року, можуть подати декларацію до 31 грудня 2026 року включно. Якщо право на податкову знижку не буде реалізоване у визначений термін, воно на наступні роки не переноситься.
Яким способом можна подати декларацію?
Декларація подається за місцем реєстрації або в електронному вигляді, а саме:
► через Електронний кабінет: можна заповнити Декларацію онлайн, прикріпити скановані копії документів і відправити без візиту до податкової.
Також подати Декларацію платники мають можливість за допомогою мобільного застосунку «Моя податкова»;
► особисто в податковому органі – для тих, хто бажає подати паперову Декларацію;
► поштою – заздалегідь, щоб відправлення встигло надійти до кінця року.
Сума відшкодування перераховується на банківський рахунок платника протягом 60 календарних днів після подання декларації.
Податкова знижка - це реальний механізм підтримки громадян, який дозволяє компенсувати частину понесених витрат та повернути частину сплачених податків. Особливо актуальною така підтримка є для внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни та родин, які орендують житло.
Засідання робочої групи в Криворізькій міській раді
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.
Днями, у виконкомі Криворізької міської ради проведено засідання робочої групи за участі начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях будівництва, добувної промисловості і розроблення кар’єрів та класах ремонту і технічного обслуговування машин, устаткування, виробів, харчової промисловості Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенія Кретова.
Обговорили:
виконання дохідної частини бюджету міста за травень 2026 року;
очікуванні надходження до державного та місцевого бюджетів в червні 2026 року;
проведену роботу по скороченню податкової заборгованості до бюджетів.
За результатами зустрічі підбито підсумки за рік та визначено подальші кроки щодо покращення комунікації між податковою та місцевими органами влади Криворізького району.
Засідання комісії з питань справляння плати за землю
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування — Криворізький район) інформує.
У виконавчому комітеті Криворізької міської ради відбулось засіданні комісії з питань справляння плати за землю та виконання показників доходів бюджету міста за участі представників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Під час засідання учасники обговорили стан надходжень плати за землю, наявні проблемні питання у цій сфері, а також результати виконання показників доходної частини бюджету міста.
За підсумками зустрічі визначено напрями подальшої роботи, спрямовані на підвищення рівня надходжень до бюджету, зменшення податкової заборгованості та забезпечення стабільного виконання планових показників