Винятки із загального правила

Положення Кодексу щодо набрання чинності рішень не поширюються на рішення рад щодо:

- НГО земельних ділянок державної та комунальної власності, розташованих за межами населених пунктів, які надаються в оренду;

- земель, НГО яких раніше не проводилась або не була затверджена належним чином, за умови, що розмір такої нормативної грошової оцінки земельних ділянок перевищує розмір НГО відповідної площі ріллі по області.

У таких випадках рішення ради:

- оприлюднюється не пізніше 10 днів з дня прийняття відповідного рішення;

- застосовується з першого числа другого місяця, наступного за місяцем прийняття.

Поширена помилка платників

Платники отримують і застосовують витяги про нормативну грошову оцінку землі за Методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 3 листопада 2021 року, навіть якщо після 2021 року орган місцевого самоврядування не приймав і не оприлюднював рішення про затвердження нової технічної документації з НГО для цих земель.

Таке застосування може призвести як до заниження, так і до завищення податкових зобов’язань.

Водночас пункт 4 постанови № 1147 передбачає: технічна документація з нормативної грошової оцінки, затверджена раніше (до набрання чинності новою Методикою) з урахуванням вимог статті 271 Податкового кодексу України, залишається чинною до моменту, коли почне застосовуватися рішення відповідної ради про затвердження нової технічної документації.

 

Чи є платником акцизного податку платник ЄП, який здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є, зокрема:

особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах);

особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне.

Згідно з п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. XIV ПКУ;

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Отже, платник єдиного податку, який здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами є платником акцизного податку.

При цьому, відповідно до п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

 

Податковий борг мобілізованого ФОПа і статус платника єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Самозайняті особи, які мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби, звільняються від сплати податків. Умова – якщо вони зареєстровані фізичними особами – підприємцями (ФОП) або особою, яка провадить  незалежну професійну діяльність до дати призову або укладення контракту.

Право на звільнення передбачене Законом № 4505.

Такі ФОПи та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мали або не мали найманих працівників, звільняються від нарахування, сплати та подання звітності з:

- податку на доходи фізичних осіб;

- єдиного податку;

- військового збору.

Звільнення застосовується з 01 числа місяця, в якому таку особу призвано на військову службу або укладено з нею контракт (але не раніше 24 лютого 2022 року), до останнього дня місяця, в якому особа демобілізована (звільнена зі служби).

У разі, якщо ФОП, який проходить військову службу, був виключений із реєстру платників єдиного податку за наявність податкового боргу, то податкова служба зобов’язана відновити його статус з дати анулювання, якщо анулювання сталося під час служби.

  Довідково: п. 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, Закон України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладання договорів керованого доступу» ( набрав чинності 5 липня 2025 року).

 

Звітність по КІК: що і в які терміни потрібно подати у 2026 році

У 2026 році контролюючі особи контрольованих іноземних компаній (КІК) повинні подати звітність за 2025 звітний рік у чітко визначені строки: до 2 березня – юридичні особи, до 1 травня – фізичні особи.

Обов’язок звітування передбачений статтею 392 Податкового кодексу України та поширюється на українських юридичних осіб, які визнаються контролюючими особами щодо контрольованих іноземних компаній.

Ключові терміни:

- Для юридичних осіб: звіт за 2025 рік подається до 2 березня 2026 року разом із податковою декларацією з податку на прибуток.

- Для фізичних осіб: звіт про КІК за 2025 рік необхідно подати до 1 травня 2026 року одночасно з річною декларацією про майновий стан і доходи.

- Повний звіт (якщо подавався скорочений): у разі подання скороченої форми через неможливість вчасно підготувати фінансову звітність КІК, необхідно подати повний звіт до 31 грудня 2026 року (за підсумками 2025 року).

- Повідомлення про зміни: про кожне набуття, зміну частки або припинення контролю над КІК необхідно повідомити ДПС протягом 60 календарних днів.

До звіту обов’язково додаються завірені копії фінансової звітності КІК.

Звіт подається окремо щодо кожної КІК.

 

В якому розмірі необхідно сплатити внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З 01 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»(зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 875).

Згідно з положеннями ст. 18 прим. 2 Закону № 875 розмір внеску обраховується платником шляхом визначення результату добутку таких показників:

- 40 відс. середньомісячної заробітної плати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника;

- кількість місяців у кварталі;

- різниця між встановленим нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю за квартал, які працевлаштовані роботодавцем з урахуванням вимог, визначених ст. 18 прим. 2 Закону № 875 щодо розміру оплати праці.

Розмір внеску розраховується з показників кварталу, за який він сплачується.

Для цілей розрахунку внеску середньомісячна заробітна плата (винагорода) обчислюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлюється у кількості:

одного робочого місця з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;

4 відс. середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить більше 25 працівників;

2 відс. середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.

Роботодавці самостійно розраховують показник нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений ст. 18 прим. 2 Закону № 875, з округленням його до цілого значення згідно з математичними правилами округлення.

У разі виявлення за результатами проведення заходів державного контролю за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю випадку безпідставного зарахування працюючої особи з інвалідністю до нормативу відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону № 875 роботодавець зобов’язаний самостійно нарахувати і сплатити внесок за весь період такого зарахування.

При цьому, згідно з п. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 на період дії воєнного стану в Україні та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску встановлюється на рівні 50 відс. розміру, визначеного ст. 18 прим. 2 Закону № 875.

 

Про автоматизовану систему списання податкового боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що в Україні працює нова система автоматичного стягнення податкового боргу. 

Стосується це лише юридичних осіб, які мають податковий борг.

Алгоритм, за яким працює система:

- щодня інформаційні системи ДПС автоматично формують дані про борг;

- система генерує платіжну інструкцію;

- накладається електронний підпис;

- документ миттєво відправляється до Казначейства;

- Казначейство перевіряє реквізити й автоматично переадресовує інструкцію банку;

- банк списує лише чітко визначену суму.

Усе працює через систему електронних платежів – за єдиними правилами.

Людський фактор мінімізований. Все автоматично і все виключно у межах законодавства.

При цьому, списання боргу не є несподіваним.

Якщо виникає податковий борг, ДПС інформує платника про його наявність. Часу, щоб сплатити його добровільно, достатньо. У разі відмови – податкова звертається до суду.

Якщо компанія сама задекларувала суму податку, але не сплатила її протягом 90 днів – борг стягується без рішення суду. Це визначено Податковим кодексом України.

 

Електронний документообіг з податковою: як працює та коли припиняється

Завдяки цифровізації спілкування платника податків із податковими органами стало швидким та зручним.

Як це працює

Електронний документообіг здійснюється відповідно до законів України про електронні документи, електронну ідентифікацію та Податкового кодексу.

- Платник стає учасником електронного документообігу після надсилання першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі.

- Керівник підприємства визначає перелік уповноважених осіб, які мають право підписувати, надсилати та отримувати документи від імені компанії через Електронний кабінет.

Коли електронний документообіг припиняється

Система автоматично завершує електронний документообіг у таких випадках:

1. отримання інформації від кваліфікованих надавачів про закінчення або скасування сертифікату електронного підпису керівника;
2. зміна керівника підприємства відповідно до ЄДР;
3. припинення юридичної особи;
4. припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
5. смерть керівника, що підтверджено закриттям реєстраційного номера облікової картки платника.

Таким чином, електронний документообіг забезпечує швидкий, безпечний та прозорий контакт між бізнесом і податковою, а система автоматично реагує на зміни в юридичному статусі платника.

Детальніше – за посиланням:

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=36182 

 

Акциз на сигарети у 2026 році: з 1 квітня застосовуватиметься коефіцієнт 1,1 до мінімального акцизного податкового зобов’язання

3 1 квітня 2026 року, сума акцизного податку на сигарети не може бути меншою за мінімальне податкове зобов’язання, помножене на коефіцієнт 1,1.

Це  пов’язано з показниками декларування акцизного податку виробниками та імпортерами сигарет за 2025 рік. Відповідно до Податкового кодексу, якщо частка акцизу у ціні за попередній рік менше 60 %, до мінімального податкового зобов’язання застосовується коефіцієнт 1,1.

У 2025 році:

- загальна сума податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети (включаючи акцизний податок з роздрібної торгівлі) – 3 846,3 грн на 1000 штук;

- середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет (включаючи акцизний податок з роздрібної торгівлі) – 6 537,0 грн на 1000 штук;

- частка загальної суми податкових зобов’язань у середньозваженій роздрібній ціні – 58,8 %.

Оскільки у 2025 році частка акцизного податку в ціні сигарет становила 58,8 %, з 1 квітня по 31 грудня 2026 року коефіцієнт 1,1 зобов’язані застосовувати виробники та імпортери тютюнових виробів за кодами УКТ ЗЕД:

- 2402 20 90 10 ­ сигарети без фільтра;

- 2402 20 90 20 ­ сигарети з фільтром.

 

Про розмір сплати за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, якщо у місці торгівлі наявні декілька РРО/ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 51 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) місце роздрібної торгівлі – місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахункові операції, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів. Проведення розрахункових операцій у такому місці роздрібної торгівлі здійснюється через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у передбачених законодавством випадках – із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформлюється через них продаж інших товарів.

Статтею 52 Закону № 3817, зокрема, визначено, що річна плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту), у тому числі для малих виробництв дистилятів та малих виробництв пива справляється за кожний окремий реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), що зареєстровані за адресою місця торгівлі.

Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, містить, зокрема, перелік фіскальних номерів РРО, ПРРО, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, наявних у місці роздрібної торгівлі.

Отже, сплата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, (крім сидру та перрі (без додавання спирту)) здійснюється за всі РРО (ПРРО), зареєстровані за адресою місця торгівлі.

 

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи заповнюються та яким чином ЮО розділи І та ІІ додатка 3 до звітних податкових декларацій платника ЄП четвертої групи, якщо у додатку 3 до загальної декларації визначено від’ємне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, а земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовані на територіях різних територіальних громад, повідомляє.

При від’ємному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок додатка 3 до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація) заповнюються показники граф 2 – 12, 14 рядків 1.1 – 1.4 розд. I Додатка 3 до звітної Декларації окремо щодо кожної такої земельної ділянки, у графах 3, 5, 9, 11, 12, 14 рядка 2 розд. I додатка 3 до звітної Декларації зазначається сума показників відповідної графи рядків 1.1 – 1.4 розд. I додатка 3.

У розд. II додатка 3 до звітної Декларації зазначається:

у рядку 01 «Загальне МПЗ (ЗМПЗ)» – значення показника графи 13 рядка 2 розд. I додатка 3;

у рядку 03 «20 відс. витрат на сплату орендної плати» – значення показника рядка 2 графи 14 розд. I додатка 3;

не заповнюються рядки 02, 02.1 – 02.10, 04 розд. II додатка 3 до звітної Декларації.

 

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44088.

 

МПЗ: заповнення ФОП – платниками єдиного податку другої – третьої груп показників звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами) (далі – Декларація).

Згідно з п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та приміткою 1 до додатка 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» до Декларації (далі – Додаток 2) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати Додаток 2 у складі Декларації за податковий (звітний) рік.

Показники розд. ІІ Додатка 2 заповнюються в гривнях з двома десятковими знаками з урахуванням приміток до рядків, в яких зазначається:

у рядку 01 «Загальне мінімальне податкове зобов’язання (ЗМПЗ)» – значення показника графи 13 рядка 2 розд. І Додатка 2;

у рядку 02 «Загальна сума сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року, у т. ч.» – загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь протягом податкового (звітного) року (п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ). У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів (п.п. 297 прим. 1.2 – 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ) (примітка 7);

у рядку 02.1 «єдиний податок» – сума сплаченого протягом податкового (звітного) року єдиного податку з урахуванням примітки 8:

- для платника єдиного податку третьої групи у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, дорівнює або перевищує 75 відс. та для платника єдиного податку другої групи до суми сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року відноситься єдиний податок, сплачений протягом податкового (звітного) року (пп. 297 прим.1.2, 297 прим. 1.3 ст. 297 прим. 1 ПКУ);

- для платника єдиного податку третьої групи у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, становить менше 75 від. до суми сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року відноситься єдиний податок, сплачений платником єдиного податку третьої групи у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

При цьому сума єдиного податку в частині позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році (п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ);

у рядку 02.2 «податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)» – ПДФО з доходів (чистого оподаткованого доходу) від продажу (реалізації) власної сільськогосподарської продукції у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної (пп. 297 прим. 1.2 – 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ) (примітка 9);

у рядку 02.3 «військовий збір» – військовий збір з доходів (чистого оподаткованого доходу) від продажу (реалізації) власної сільськогосподарської продукції у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної (п.п. 297 прим. 1.2 – 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ) та військовий збір, сплачений фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку другої та третьої груп з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (п.п. 1.14 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ) (примітка 14);

у рядку 02.4 «ПДФО з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником єдиного податку у трудових або цивільно-правових відносинах» та рядку 02.5 «військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником єдиного податку у трудових або цивільно-правових відносинах» – суми ПДФО і військового збору згідно з приміткою 10:

- для платника єдиного податку третьої групи у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, дорівнює або перевищує 75 відс. та для платника єдиного податку другої групи до суми сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року відноситься ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником єдиного податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб) (пп. 297 прим. 1.2, 297 прим. 1.3 ст. 297 прим. 1 ПКУ);

- для платника єдиного податку третьої групи у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ становить менше 75 відс. до суми сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року відноситься ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником єдиного податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), сплачений платником єдиного податку третьої групи у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ);

у рядку 02.6 «ПДФО з доходів за договорами оренди» та рядку 02.7 «військовий збір з доходів за договорами оренди» – ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, за податковий (звітний) рік (пп. 297 прим. 1.2 – 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ) (примітка 11);

у рядку 02.8 «земельний податок» – земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної) (пп. 297 прим. 1.2 – 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. ПКУ);

у рядку 02.9 «рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати)» – сума сплаченої рентної плати за спеціальне використання води;

у рядку 03 «20 відс. витрат на сплату орендної плати» – 20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності (пп. 297 прим. 1.2 – 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ) (примітка 5) та відповідає значенню показника графи 14 рядка 2 розд. І Додатка 2;

у рядку 04 «Різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок» – (+/-) значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (показник рядка 01 – показник рядка 02 – показник рядка 03 розд. ІІ Додатка 2). При цьому позитивне значення переноситься до рядка 14.2 Декларації.

Слід зазначити, що частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ – це питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

 

За несплату (несвоєчасну сплату) внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).

При цьому, на період адміністрування податковими органами внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) (з дати початку і до дати припинення адміністрування з одночасною передачею цієї функції Пенсійному фонду України та його територіальним органам) окремі норми Закону № 875 діють у редакції, визначеній Законом № 4219.

Відповідно до п.п. 2 частини другої розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 ст. 20 прим. 1 Закону № 875 застосовується з урахуванням таких особливостей.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати внеску, передбаченого ст. 18 прим. 2 Закону № 875, до платника внеску застосовуються фінансові санкції.

Суми внеску, несвоєчасно нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 875 (далі – недоїмка), стягуються з нарахуванням пені та із застосуванням штрафів.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Податковий орган накладає на платника внеску штрафи у таких розмірах:

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) внеску – у розмірі 7 відс. своєчасно не сплачених сум;

за донарахування податковим органом або платником несвоєчасно нарахованого внеску – у розмірі 10 відс. зазначеної суми за кожний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відс. суми донарахованого внеску;

за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування внеску – у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пеня, передбачена цією статтею, нараховується з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.

Питання були стосовно звітування про отримані доходи у 2025 році, граничні строки сплати податкових зобов’язань, проведення звіряння за земельні ділянки, особливості застосування РРО/ПРРО.

Також запитували про роботу Офісу податкових консультантів, Національну стратегію доходів до 2030 року та функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), оформлення трудового договору з найманими працівниками та інше.

На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

 

Коментар щодо термінів подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам медіа щодо термінів подання податкової декларації про майновий стан і доходи.

Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається відповідно до ст. 179 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Строки подання податкової декларації:

фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, наступного за звітним;

громадяни, у яких виникає обов’язок щодо подання податкової декларації – до 01 травня року, наступного за звітним;

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).

фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності – протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням.

резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду;

фізичні особи, у яких є право на податкову знижку, – до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.

 

У Тернівському районі обговорили питання функціонування об’єктів бізнесу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький регіон) інформує.

У виконкомі Тернівської районної у місті ради Кривого Рогу відбулося чергове засідання робочої групи з питань функціонування об’єктів бізнесу на території району.

У заході взяли участь представники органів місцевого самоврядування, податкової служби, правоохоронних органів та інших виконавчих органів. Під час засідання обговорено актуальні питання діяльності суб’єктів господарювання, дотримання вимог чинного законодавства, а також забезпечення належних умов ведення підприємницької діяльності.

Окрему увагу приділено питанням легалізації найманої праці, своєчасної сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів, а також необхідності здійснення господарської діяльності у правовому полі.

За результатами засідання визначено подальші кроки щодо посилення взаємодії між органами влади та контролюючими службами задля створення прозорого та сприятливого бізнес-середовища.